Зміст

1. Вступ
2. Загальний обсяг навантаження та очікуванні результати навчання (набуті компетентності)
3. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх реалізації
4. Форми організації освітнього процесу
5. Система внутрішнього забезпечення якості освіти

Вступ

Відповідно до статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту» заклад дошкільної освіти № 6 «Калинка»у 2025-2026 навчальному році спрямовує діяльність на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Освітня діяльність  у закладі дошкільної  освіти № 6 «Калинка» організовується відповідно до нормативних документів, що регулюють діяльність закладів дошкільної освіти у 2025-2026 н. р.

Нормативно-правове забезпечення 

• Конституція України
• Конвенція ООН «Про права дитини»
• Закон України «Про освіту»;
• Закон України «Про дошкільну освіту»;
• Закон України «Про охорону дитинства»;
• Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
• Закон України «Про застосування англійської мови в Україні»;
• Закон України «Про систему громадського здоров’я»;
• Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 527-р «Про схвалення Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2024- 2026 роки»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 432-р «Про схвалення Концепції цифрової гігієни дітей дошкільного віку»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2024 № 1713 «Про затвердження Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2024 року за № 19X2/43327;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2025 № 474 «Про затвердження Положення про асистента дитини з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2025 року за № 519/43925
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.05.2025 №711 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у закладах дошкільної освіти»;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 926 «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття дошкільної освіти», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 року за № 996/44402;
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 року за № 563/28693;
• Наказ МОН України №407 від 04.03.2025 р.  «Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти»;
• Лист МОНУ від 04.11.2019 № 1/9-683«Щодо підвищення кваліфікації  та атестації педагогічних працівників»;
•  Постанова КМ України «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти» від 10.04.2019 №530 (зі змінами від 26.04.2022);
• Наказ Міністерства освіти і науки України  від 12.01.2021 № 33 «Про  затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного  стандарту дошкільної освіти) нова редакція»; 
• Наказ МОН України від 04.03.2025 р.  №407 «Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти»;
• Наказ МОН України від 28.09.2022 р. № 620-21 «Про затвердження 
  професійного стандарту «Керівник (директор) закладу дошкільної  освіти»»;
• Наказ МОН України від 19.10.2022 р. № 755-21 «Про затвердження  професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти»»; 
• Наказ МОЗ України від 24.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.04 2016р. за № 563/28693;
• Наказ МОЗ України від 30.08.2005 №432/496  «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»;
• Наказ МОН України від 09.09.2022 № 805 «Положення про атестацію педагогічних працівників»;
• від 26.12.2017 № 1669 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України;
• Концепція освіти дітей раннього та дошкільного віку (редакція від  09.07.2020 р.); 
• Концепція цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026  року (редакція від 25.05.2021); 
• Концепція Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови  як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року  (розпорядження КМУ від 19.05.2021 №474 – р); 
• Лист МОН України  від 28.08.2025р. за  №1/17853-25 «Щодо організації дошкільної освіти дітей  у 2025/2026  навчальному році»;
• Лист МОН від 29.01.2019 №1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. №2657-VІІІ»;
• Листом МОН України від 20.06.2023 № 1/8820-23 «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та облаштування укриттів»;
• Лист МОН України від 22.06.2022 №1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»;
• Лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 07.07.2025 № 21/08-586 «Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»;
• Лист ДСНС України від 14.06.2022 №03-1870/162-22 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»;
• Лист МОН України від 22.06.2022 №1/6894-22 «Про методичні  рекомендації МОН України щодо організації освітнього процесу в  закладах дошкільної освіти  літній період»;
• Лист МОН України від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для  працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні»;
• Лист МОН України від 25.04.2022 № 1/4428-22 «Про методичні  рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками  освітнього процесу в закладах дошкільної освіти»  ;
• Лист МОН України від 17.03.2022 №1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»;
• Лист МОН України від 19.04.2018 №1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»;
• Лист МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»;
• Лист  МОН  від 08.06.22 №4/1196-22 «Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та  дошкільного віку»;
• Листом МОН України від 25.07.2016 року №1/9-396 «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах»;
• Лист МОН України від 02.09.2016 №1/9-456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах»;
• Лист МОН України від 02.09.2016 №1/9-454 «Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»;
• Лист МОН від 20.10.2016 №1/9-561 України «Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню з народними традиціями, святами та обрядами»;
• Лист МОНУ від 03.07.2009р. № 1/9-455 «Про планування роботи в дошкільних навчальних закладах»;
• Лист ДСНС України від 14.06.2022 №03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»; 
• Лист МОН від 11.07.2022 р. № 1/7707-22 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану»;
• Статут закладу дошкільної освіти № 6  «Калинка» виконавчого комітету  Славутської міської ради, затвердженим рішенням

                            Загальні відомості про заклад дошкільної освіти

Статус	Заклад дошкільної освіти дитячий садок
Код ЄДРПОУ	№34270852
Тип	Організаційно – правова форма  –  комунальна організація
Проектна потужність	190
Загальна кількість дітей у ЗДО на 01.09.2025 року	150
Повна назва ЗДО	Заклад дошкільної освіти № 6 «Калинка» Славутської  міської ради
Юридична адреса ЗДО	вул. Миру буд. 6 м. Славута,  Шепетівського району, Хмельницької області, 30000.
Електронна адреса	6zolotaribka@gmail.com
Адреса сайту	https://6zdo.osvitasl.km.ua
Рік  заснування
Засновник ЗДО	Славутська міська рада
Тип будівлі, площа території	Будівля типова, двоповерхова. Загальна площа будівлі ЗДО _______кв.м Земельна ділянка ______га.
Статут, реєстраційний номер	Статут ЗДО затверджений  на підставі рішення Славутської міської ради № 03-51/2025 від 24.10.2025 року.
Мова	Мова освітнього процесу та мова повсякденного спілкування в ЗДО – українська.
Адміністрація	Директор – ОСТАПЧУК Міра Йонівна Вихователь – методист – ПИЛЮТА Олена Юріївна
Всього працівників	В закладі працює 25 педагогів: директор, вихователь-методист, вихователі,  музичні керівники, вчитель-логопед, практичний психолог, асистенти вихователя, вчитель англійської мови, керівник гуртка.
Структура ЗДО (мережа груп)	Кількість груп 8, з них: молодшого дошкільного віку  – 1(від 3 до 4 років) середнього дошкільного віку – 3(від 4до 5 років), з них 1  група інклюзивна старшого дошкільного віку – 4(від 5 до 6/7 років), з них 3 групи інклюзивні
Режим роботи закладу	Заклад працює за 5-денним режимом роботи. Режим роботи закладу: 7.30 – 18.00. Вихідні дні – субота, неділя, святкові дні.
Тривалість навчального року	Навчальний рік у закладі розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року. Літній період – з 1 червня до 31 серпня.

Освітня програма визначає: 

• загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання (набуті компетентності);
• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічну послідовність їх реалізації;
• форми організації освітнього процесу;
• систему внутрішнього забезпечення якості освіти.

Зміст освітньої програми передбачає:

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• виховання елементів природо-доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
• розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Мета і завдання освітньої програми:

• забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в ЗДО;
• створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних  процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;
• забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини;
• створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що сприятиме вихованню у них товариськості, доброзичливості, допитливості, ініціативності, формуванню самостійності і творчості;
•  турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток  кожної дитини;
• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;
• творча організація (креативність) освітнього процесу;
• варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини;
• забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;
• єдність підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї;
• забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;
• організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;
• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;
• корекційно-розвивальна робота, що забезпечує своєчасну спеціалізовану допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей в умовах закладу дошкільної освіти;
• підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.

Організація освітнього процесу в закладі дошкільної освіти № 6 «Золота рибка» на 2023-2024 навчальний рік буде здійснюватися відповідно до власної концепції та пріоритетними напрямами і буде спрямована на реалізацію таких завдань:

• створення безпечних умови для збереження фізичного, духовного, психічного здоров’я та соціального благополуччя дітей та ефективної взаємодії учасників освітнього процесу під час дії правового режиму воєнного стану.
• створення умов для фізичного, духовного, психічного, та соціального благополуччя дітей;
• вдосконалення якості освітнього процесу шляхом системного аналізу та вирішення завдань формування соціально-моральних цінностей особистості;
• сприяння підвищенню професійної майстерності педагогів шляхом самоосвіти та участі у різних формах методичної роботи;
• впровадження сучасних методів та інноваційних технологій у взаємодії з родинами вихованців, з метою забезпечення запитів батьків, надання допомоги у вихованні і розвитку дітей.

Педагоги ЗДО забезпечують засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти України.

Обов’язковий мінімум передбачає:

• компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;
• надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей узгоджувати особисті інтереси з колективними;
• формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду;
• забезпечення індивідуального особистісного розвитку.

Забезпечення наступності і перспективності в освітньому процесі між дошкільною і початковою освітою полягає у послідовності чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку та освітньої програми для початкової школи.

Формування позитивної мотивації здобувачів освіти до освітньої діяльності здійснюється через розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

Загальний обсяг та очікувані результати навчання вихованців

Освітній процес у ЗДО здійснюється на основі програмно-методичного забезпечення, що формує єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення результатів навчання (компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти, затверджений наказом МОН України від 12.01.2021 №33).

У закладі застосовуються чинні комплексні та парціальні програми, рекомендовані МОН України, а також програми, схвалені педагогічною радою. Такий вибір забезпечує реалізацію принципів наступності, інклюзивності, безпечного освітнього середовища, розвитку цифрової грамотності та формування стійкості до сучасних викликів.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО (протокол №1 від 29.08.2025 р.), освітній процес у 2025/2026 навчальному році організований із використанням комплексних і парціальних програм, інноваційних практик і методик, що відповідають державному стандарту та освітнім потребам вихованців.

2.1. Перелік програм та інноваційних освітніх практик, які застосовуються у ЗДО у 2025/2026 н.р.

№	Назва програми / методики	Автор(и), організація	Гриф / рекомендації	Використання у групах
1	Освітня програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»	За ред. Білан О.І	лист МОН України від 23.05.2017 № 1/11–4988), протокол №6 від 03.12.2021 зареєстрований у каталозі під номером №1.0025-2021	всі вікові групи
2	«Про себе треба знати, про себе треба дбати». Програма з основ здоров’я та безпеки	ЛохвицькаЛ. В.	Протокол №5 від 21.08.2024. Каталог №1.0049-2024	середні та старші групи
3	Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу).	Єфіменко М. М., Єфіменко Ю. В.	Лист ІМЗО від 23.11.2020 №22.1/12-Г-1001	всі вікові групи
4	Народознавство в дії. Парціальна програма з розвитку дітей дошкільного віку на засадах народної педагогіки.	Вонітова Н., Гриців Т.	Протокол №5 від 21.08.2024 року. Зареєстровано у Каталозі за №1.0024-2024	старші групи
5	ДУМАЙ НА РІВНИХ. Програма розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту	авторський колектив «THINK EQUAL»	Протокол №5 від 30.08.2023. Каталог №1.0043-2023	старші групи
6.	Програма з національно-патріотичного виховання «Україна – моя Батьківщина»	Богуш А. М. та ін.	Наказ МОН №37 від 20.01.2016	середні та старші групи
8.	STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт: альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників	автор. колектив ; наук. керівник К. Л. Крутій	Лист від 02 жовтня 2020 року № 22.1/12-Г-801	середні та старші групи
9.	Оздоровчі технології: дихальні гімнастики	Безкоровайний Д. О.	Протокол кафедри фізичного виховання і спорту №4 від 28.11.2024	всі групи

Елементи інноваційних технологій та методик, які використовуються у закладі освіти:

Назва технології

Група

§ Нетрадиційні техніки малювання як засіб розвитку творчих здібностей дітей.). § «Сендплей» (ігри з піском). Малювання піском. – ефективний метод розвитку дошкільника. § Інноваційні технології «Кольорові палички Кюізенера. § Технологія ефективного засвоєння інформації «Мнемотехніка» § Методика використання коректурних таблиць Н. Гавриш, К.Крутій. § Розвиток пізнавальної активності дітей шляхом використання коректурних таблиць Н.Гавриш § Спадщина Василя Сухомлинського

всі групи молодші групи       старші групи       всі групи

2.2.РЕЖИМ РОБОТИ ЗАКЛАДУ

 Режим роботи закладу може змінюватися відповідно до безпекової ситуації в місті та області. Під час сигналу «Повітряна тривога» всі учасники освітнього процесу переходять в укриття. Після сигналу «Відбій тривоги» повертаються до виконання режиму роботи закладу.

№ з/п	Організація життєдіяльності	Дошкільні групи (молодша, середня)	Старші дошкільні групи
1	Ранкова зустріч дітей (за сприятливих погодних умов – на вулиці), ігрова самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальна робота з дітьми	07.30 – 08.30	07.30 – 08.30
2	Ранкова гімнастика	08.35 – 08.55	08.45 – 08.55
3	Підготовка до сніданку, сніданок	08.50 – 09.10	08.55 – 09.15
4	Ігри, підготовка до організованої  освітньої  діяльності	09.10 – 09.20	09.15 – 09.20
5	Організована  освітня діяльність дітей	09.20 – 11.00	09.20 – 11.30
6	Ігри, підготовка до прогулянки	11.00 -11.20	11.30 -11.45
7	Прогулянка, самостійна діяльність дітей	11.20 -12.45	11.45 -12.45
8	Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід	12.20 – 13.00	12.45 – 13.15
9	Підготовка до денного  сну, сон	13.00 – 15.15	13.15 – 15.15
10	Поступовий підйом, гімнастика пробудження, загартувальні  процедури	15.15 – 15.30	15.15 – 15.30
11	Підготовка до прийняття полуденку, полуденок	15.30 – 15.50	15.30 – 15.50
12	Розваги, гурткова, ігрова  діяльність дітей,  індивідуальна робота з дітьми, спілкування	15.50 -16.30	15.50 -16.30
13	Вечірня прогулянка (за сприятливих погодних умов), бесіди з батьками, повернення дітей додому	16.30 – 18.00	16.30 – 18.00

2.3.РОЗПОДІЛ ЗАНЯТЬ НА ТИЖДЕНЬ

У 2025/2026 навчальному році з метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених комплексних та парціальних програм загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

Орієнтовні види діяльності за освітніми напрямами	Кількість занять на тиждень за віковими групами
		друга молодша (від 3 до 4 років)	середня (від 4 до 5 років)	старша (від 5 до 6 (7) років )
Дитина в соціумі		2	2	3
Дитина в природному довкіллі		1	1	2
Художньо-продуктивна діяльність Дитина  у світі культури  (музична, образотворча, театральна, художня література тощо)1		4	5	5
Сенсорний розвиток		–	–	–
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Логіко-математичний розвиток		1	1	2
Мовлення дитини Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування Англійська мова		3	3	4
Здоров’я та фізичний розвиток2		3	3	3
Загальна кількість занять на тиждень		11	12	16

Спеціальні групи
Категорія групи	Особливості організації
інклюзивна	Освітній процес організовується за індивідуальними програмами розвитку (ІПР). Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідно до висновків ІРЦ, рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та чинних парціальних і корекційних програм. Кількість і тривалість занять визначається індивідуально.

Примітки:

1. Заняття з ознайомлення із соціумом проводяться 1 раз на тиждень та інтегруються у зміст інших занять (з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення з природним довкіллям) із метою реалізації програмових вимог за даним напрямом у повному обсязі.

2. Заняття ознайомлення з природним довкіллям проводяться 1 раз на тиждень та інтегруються у зміст інших занять (з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення із соціумом) з метою реалізації програмових вимог за цим напрямом у повному обсязі.

3. Заняття з художньої літератури планується таким чином: у середній та старшій групах 1 заняття на тиждень може бути проведено за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності; інтегруватися у заняття з мовленнєвого розвитку та художньо-продуктивної діяльності у  молодших групах.

4. Заняття з сенсорного та логіко-математичного  розвитку реалізуються не лише на спеціально організованих заняттях, а й інтегруються у інші види діяльності дітей. 

5. Заняття з розвитку мовлення і культури мовленнєвого спілкування проводяться у І та ІІ молодших та середній групах – 1 раз на тиждень, старшій групі – 2 рази на тиждень,  та інтегруються у зміст інших занять (ознайомлення з природним довкіллям, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення із соціумом).

6. Години, передбачені для фізкультурних занять,  можуть бути проведені, як окремі заняття (при наявності умов для їх проведення) або їх зміст може бути реалізований під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз, рухливих ігор тощо. 

7. Заняття гуртків у групах проводяться для дітей, які відвідують навчальні заняття, у інші дні, щоб запобігти перевантаження дітей. З перелічених гуртків діти відвідують заняття відповідно до своїх інтересів та побажань батьків.

8. Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. Зменшення навантаження на дітей відбувається за рахунок реалізації блочно-тематичного принципу планування, проведення інтегрованих занять, під час яких реалізуються завдання занять різних типів.

9.Замість фіксованої кількості занять, фокус зміщується на організацію освітнього процесу впродовж усього дня.

10.Незважаючи на скасування граничного навантаження, необхідно дотримуватися гігієнічних норм. Це означає, що пік розумової діяльності дітей припадає на ранок (приблизно з 9:00 до 11:00), і саме у цей час доцільно планувати складніші види діяльності. Також важливо чергувати розумове навантаження з фізичною активністю (рухливі ігри, фізкультхвилинки).

11. Інтелектуальні заняття поєднують і чергують із заняттями з музичної діяльності та фізичного розвитку;

12. Враховують дні високої працездатності –  вівторок і середу;

13. Перерви між заняттями тривають не менше 10 хв;

14.  Гурткова робота ведеться в другу половину дня; 

15. Гурткові заняття тривають 15-25 хв., зважаючи на вік дітей;

16. Проводять інтегровані, комплексні, комбіновані заняття;

 Інтегроване заняття може бути тривалішим: на 5 хв. — у молодшій групі на 10 хв. — у середній групі на 15 хв. — у старшій групі.

Кожна вікова група складає орієнтовний розклад діяльності ІІ половини дня (включають: будівельно-конструктивні ігри, театралізовану діяльність, сюжетно-рольові ігри, самостійно-художню діяльність, музичні та фізкультурні розваги, конструювання, художню працю тощо).

2.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Напрям / Параметр	Зміст, нормативне обґрунтування
Тривалість занять	Визначається відповідно до Санітарного регламенту для ЗДО (постанова МОЗ від 24.03.2021 №305). 2-й рік життя – до 10 хв.3-й рік життя – до 15 хв.4-й рік життя – 15–20 хв.5-й рік життя – 20–25 хв.6-й рік життя – 25–30 хв.
Форми організації	Фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття з урахуванням психофізичних та індивідуальних особливостей дітей. Перевага – інтегрованим формам, які дозволяють поєднувати завдання кількох освітніх напрямів.
Безпека під час повітряної тривоги	Освітній процес продовжується в укритті (захисній споруді) з урахуванням умов приміщення та психоемоційного стану дітей. Використовуються методи психологічної підтримки та матеріали МОН, ЮНІСЕФ.
Фізичний розвиток	Фізкультурні заняття не враховуються у навчальне навантаження. Реалізуються окремо або під час фізкультхвилинок, рухливих ігор, прогулянок.
Гурткова діяльність	Проводиться у другій половині дня, окремо від основних занять. Тривалість – 15–25 хв. Вибір гуртків здійснюється відповідно до інтересів дітей та побажань батьків.
Максимальна кількість занять у першій половині дня	Молодші та середні групи – 2 заняття. Старші групи – 3 заняття.
Корекційно-розвиткова робота	Організовується у інклюзивних групах. Заняття проводять практичний психолог, вчитель-логопед, асистент вихователя. Реалізація – за ІПР та графіком команди супроводу.

2.5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Організація освітнього процесу у ЗДО здійснюється за принципами варіативності, інтеграції, безпеки та дитиноцентризму. Планування відбувається за блочно-тематичним принципом та режимними моментами, що забезпечує наступність, системність і врахування індивідуальних потреб кожної дитини.

Основні напрями організації освітнього процесу

Напрям / форма діяльності	Зміст реалізації	Очікувані результати
Організована освітня діяльність	Заняття у фронтальній, підгруповій та індивідуальній формах. Тип занять визначає педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури, вчитель-логопед тощо), орієнтуючись на очікувані результати програми.	Діти опановують програмові компетентності, розвивають пізнавальну активність, увагу, мислення, мовлення, художньо-творчі та фізичні здібності.
Самостійна діяльність дітей	Ігрова, художня, рухова, пізнавальна, трудова. Діти самостійно обирають вид активності.	Формуються самостійність, ініціативність, креативність, уміння співпрацювати; зміцнюється впевненість.
Фізичне виховання	Ранкове коло, ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, фізкультура, рухливі й спортивні ігри, загартування, фізкультхвилинки та паузи, оздоровчі заходи.	Підтримується фізичне здоров’я дітей, формується культура рухової активності, витривалість, розвиток координації та саморегуляції.
Оздоровлення дітей (літній період)	Прогулянки, дозований біг, «доріжки здоров’я», ігри з піском і водою, сонячні та повітряні ванни, творчі конкурси, трудова та дослідницька діяльність.	Розвиваються навички здорового способу життя, екологічна культура, витривалість, емоційний добробут.
Робота з батьками	Консультації, тренінги, спільні заходи, індивідуальні зустрічі. Співпраця з спеціалістами, вихователями, медичним працівником.	Підвищується батьківська компетентність, культура відповідального батьківства, забезпечується наступність у вихованні.
Захист прав дітей	Практичний психолог виконує функції громадського інспектора з охорони дитинства. Забезпечується облік і супровід дітей пільгових категорій, консультації сімей.	Гарантується реалізація прав дитини, створюється безпечне середовище, діти відчувають захищеність і підтримку.
Профілактика булінгу та жорстокого поводження	Реалізація Типової програми унеможливлення насильства. Діагностика, інформування, практичні тренінги та моніторинг.	Діти володіють базовими знаннями про безпечну поведінку, навички ненасильницької комунікації; у колективі формується атмосфера взаємоповаги.

2.6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація освітньої програми у 2025/2026 навчальному році забезпечує досягнення таких результатів:

• Фізичний розвиток: сформованість основних рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, сформовані оздоровчі та безпекові навички.
• Когнітивний розвиток: розвинені сенсорні здібності, елементарні математичні уявлення, дослідницькі уміння, інтерес до пізнання світу.
• Мовленнєвий розвиток: сформовані базові мовленнєві вміння, культура спілкування українською мовою, готовність до опанування грамоти.
• Соціально-емоційний розвиток: здатність співпрацювати, проявляти емпатію, дотримуватися правил, розв’язаність у спілкуванні з дорослими та дітьми.
• Естетичний розвиток: інтерес до мистецтва, художньо-продуктивної діяльності, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до творчості.
• Ігрова діяльність: розвинена ініціативність, самостійність і креативність у грі, уміння домовлятися й співпрацювати.
• Національно-патріотичне виховання: любов до України, повага до її культури та традицій, сформованість ціннісного ставлення до держави і суспільства.
• Цифрова грамотність та культура цифрової гігієни: початкові знання й навички безпечної поведінки в інформаційному середовищі.
• Психологічна стійкість: базові навички подолання стресу, уміння діяти у надзвичайних ситуаціях, готовність до тривалого перебування у захисних спорудах.

3. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ,  ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітній процес у ЗДО у 2025/2026 навчальному році спрямований на формування ключових компетентностей дітей дошкільного віку згідно з освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту), затвердженого наказом МОН України від 12.01.2021 № 33.

Основний зміст дошкільної освіти структуровано за такими освітніми напрямами:

• «Особистість дитини»;
• «Дитина в соціумі»;
• «Дитина в природному довкіллі»;
• «Дитина у світі культури і мистецтва»;
• «Гра дитини»;
• «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
• «Мовлення дитини».

У закладі забезпечується наступність і логічна послідовність змісту освітніх напрямів, що унеможливлює виключення будь-якого напряму з основної частини. Це гарантує цілісність розвитку дитини та її готовність до адаптації в умовах початкової школи.

3.1. ЗМІСТ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Освітній напрям	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	Передбачає: – формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; – виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.
Дитина в соціумі	Передбачає: формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.
Дитина в природному довкіллі	Передбачає: природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримання правил природокористування. Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.
Мовлення дитини	Передбачає:  засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Дитина в світі культури	Передбачає:  формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.
Гра дитини	Передбачає:  розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі	Передбачає:  сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальний напрям спрямований на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

3.2.  УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Напрям	Зміст та обґрунтування
Відповідальність сім’ї за розвиток дитини	Батьки або законні представники несуть обов’язок щодо виховання, розвитку й навчання дитини незалежно від того, відвідує вона ЗДО чи ні. Вони відповідають за збереження життя і зміцнення здоров’я дитини, формування в неї усвідомленого ставлення до здорового способу життя.
Взаємодія ЗДО з сім’єю	Освітня програма передбачає активне партнерство педагогів і батьків, що підвищує культуру відповідального батьківства. Взаємодія спрямована на розвиток психологічної культури всіх учасників освітнього процесу, формування навичок підтримки та взаємоповаги.
Вимоги до педагога	Педагог має забезпечувати якісну реалізацію стандарту дошкільної освіти: володіти широким світоглядом, високим рівнем фахової підготовки, умінням створювати безпечне та розвивальне середовище, будувати партнерські стосунки з дітьми та батьками.
Зміст та організація освітнього процесу	Організація здійснюється на основі: діяльнісного підходу (здобуття особистого досвіду у всіх видах діяльності); компетентнісного (розвиток ключових компетентностей); інтегрованого (цілісна картина світу, взаємозбагачення соціальних контактів); особистісно орієнтованого (розвиток самостійності, ініціативності, креативності). Пріоритет надається навчанню через гру як наскрізному принципу.
Універсальний дизайн та безпека	У ЗДО створюється доступне, інклюзивне і безпечне середовище. В умовах воєнного стану особлива увага приділяється організації укриттів, безпечному перебуванню дітей під час повітряних тривог, формуванню стресостійкості й навичок безпечної поведінки.
Наступність між дошкільною та початковою освітою	Забезпечується узгодженість підходів і методів ЗДО та початкової школи. Розвиток компетентностей у дошкільному віці створює фундамент для адаптації дитини до нової соціальної ролі учня без перевантажень. Використовуються методи педагогічної взаємодії, що формують готовність до навчання в школі.
Відповідальність громади	Громада та місцеві органи влади зобов’язані реалізовувати державну політику у сфері дошкільної освіти, створювати умови для безпечного й доступного функціонування ЗДО, у т.ч. забезпечувати їх ресурсами, адаптацію до вимог цивільного захисту, підтримку інклюзивного навчання.

3.3. ДОДАТКОВІ ОСВІТНІ ПОСЛУГИ

З метою підвищення якості дошкільної освіти та забезпечення індивідуалізації навчання у ЗДО у 2025/2026 н.р. впроваджуються додаткові освітні практики, що поглиблюють зміст Базового компонента та відповідають актуальним потребам дітей і суспільства.

Напрям	Освітні практики та інновації	Обґрунтування
Емоційно-ціннісний та соціальний розвиток	Програма «Думай на рівних» (Think Equal);Технологія «Емопатія».	Формування емоційного інтелекту, розвиток уміння співпереживати, попередження булінгу, підготовка до соціальної адаптації.
STEM/STREAM-освіта	Інтеграція STEM-елементів у гурткову діяльність;Використання конструкторів LEGO, робототехніки;Дослідницькі міні-проекти.	Сприяння розвитку логіко-математичних компетентностей, дослідницьких навичок, креативного та критичного мислення.
Цифровізація	Цифрові інструменти Jamboard, Padlet, Canva;Використання платформи «НУМО»;Практики цифрової гігієни.	Формування у дітей та педагогів цифрової культури, безпечної поведінки в інформаційному середовищі, інтеграція ІКТ у повсякденний освітній процес.
Фізичний розвиток та здоров’язбереження	Дихальні гімнастики (за Д. Безкоровайним);Фізкультурні свята та оздоровчі квести.	Розвиток рухової активності, профілактика стресу та збереження здоров’я дітей в умовах воєнного стану.
Національно-патріотичне виховання	Програма «Україна – моя Батьківщина»;Хрестоматія «Моя країна – Україна»;Родинно-культурні проекти («Батьківська хата»).	Формування у дітей національної ідентичності, любові до рідної землі, пошани до державних символів, традицій та культури українського народу.
Інклюзивна освіта	Індивідуальні програми розвитку (ІПР);Командний супровід дитини з ООП (психолог, логопед, дефектолог, асистент вихователя);	Забезпечення рівного доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісної освіти, індивідуалізація навчання, розвиток потенціалу кожної дитини.

Додаткові освітні послуги впроваджуються без перевантаження дітей, інтегруються у режимні моменти та поєднуються з ігровою діяльністю. Особлива увага приділяється організації освітнього процесу під час повітряних тривог і перебування дітей в укритті: передбачено використання ігор-антистресів, вправ на релаксацію, читання патріотичних творів, рухових пауз.

3.4.ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Створення сприятливого середовища в закладі включає в себе розумну, доцільну, естетичну організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності.

В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповненність осередків перед початком навчального року змінюється згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов’язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

Перелік осередків предметно – просторового середовища в групах:

• Ігровий;
• Пізнавальний: матеріали з математики, логіки, сенсорики;
• Осередок книжки, рідної мови, грамоти;
• Осередок природи, екологічного та економічного виховання;
• Дослідницько – пошукової діяльності, українознавства;
•  Осередок маленького художника, майбутнього музиканта;
• Центр трудового виховання;
• Центр здоров’я: спортивний куточок;
• Осередок відпочинку (психологічного розвантаження)

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ЗДО№ 7 «Дюймовочка» включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір – музично-спортивний зал, ігрові та прогулянкові, спортивний майданчики, інші структурні компоненти.

ГУРТКОВА РОБОТА

4.1. ЗАВДАННЯ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

Організація гурткової діяльності у ЗДО спрямована на реалізацію Закону України «Про дошкільну освіту» щодо варіативності та індивідуалізації освітнього процесу. Основними завданнями є:

• забезпечення права дитини на розвиток здібностей і талантів відповідно до її інтересів і нахилів;
• створення умов для творчої самореалізації, соціалізації та формування позитивної «Я-концепції»;
• виховання любові до національних традицій, культури й мистецтва, формування національної ідентичності;
• розвиток соціально-емоційних компетентностей, здатності до співпраці, взаємоповаги та командної взаємодії;
• формування навичок безпечної поведінки та психологічної готовності до дій у разі надзвичайних ситуацій, у тому числі під час повітряних тривог;
• інтеграція сучасних методик і цифрових інструментів у гурткову діяльність для розвитку цифрової грамотності дітей.

 Організаційні умови

Заняття гуртків проводяться у другій половині дня 1–2 рази на тиждень.

Тривалість занять – 15–25 хвилин відповідно до віку дітей.

Участь дітей є добровільною та здійснюється за бажанням сімей вихованців.

У разі оголошення повітряної тривоги заняття переносяться в укриття та організовуються у формі інтегрованих ігор, музично-терапевтичних і арт-терапевтичних вправ.Загальний обсяг та очікувані результати навчання вихованців

Освітній процес у ЗДО здійснюється на основі програмно-методичного забезпечення, що формує єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення результатів навчання (компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти, затверджений наказом МОН України від 12.01.2021 №33).

У закладі застосовуються чинні комплексні та парціальні програми, рекомендовані МОН України, а також програми, схвалені педагогічною радою. Такий вибір забезпечує реалізацію принципів наступності, інклюзивності, безпечного освітнього середовища, розвитку цифрової грамотності та формування стійкості до сучасних викликів.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО (протокол №1 від 29.08.2025 р.), освітній процес у 2025/2026 навчальному році організований із використанням комплексних і парціальних програм, інноваційних практик і методик, що відповідають державному стандарту та освітнім потребам вихованців.

2.1. Перелік програм та інноваційних освітніх практик, які застосовуються у ЗДО у 2025/2026 н.р.

№	Назва програми / методики	Автор(и), організація	Гриф / рекомендації	Використання у групах
1	Освітня програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»	За ред. Білан О.І	лист МОН України від 23.05.2017 № 1/11–4988), протокол №6 від 03.12.2021 зареєстрований у каталозі під номером №1.0025-2021	всі вікові групи
2	«Про себе треба знати, про себе треба дбати». Програма з основ здоров’я та безпеки	ЛохвицькаЛ. В.	Протокол №5 від 21.08.2024. Каталог №1.0049-2024	середні та старші групи
3	Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу).	Єфіменко М. М., Єфіменко Ю. В.	Лист ІМЗО від 23.11.2020 №22.1/12-Г-1001	всі вікові групи
4	Народознавство в дії. Парціальна програма з розвитку дітей дошкільного віку на засадах народної педагогіки.	Вонітова Н., Гриців Т.	Протокол №5 від 21.08.2024 року. Зареєстровано у Каталозі за №1.0024-2024	старші групи
5	ДУМАЙ НА РІВНИХ. Програма розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту	авторський колектив «THINK EQUAL»	Протокол №5 від 30.08.2023. Каталог №1.0043-2023	старші групи
6.	Програма з національно-патріотичного виховання «Україна – моя Батьківщина»	Богуш А. М. та ін.	Наказ МОН №37 від 20.01.2016	середні та старші групи
8.	STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт: альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників	автор. колектив ; наук. керівник К. Л. Крутій	Лист від 02 жовтня 2020 року № 22.1/12-Г-801	середні та старші групи
9.	Оздоровчі технології: дихальні гімнастики	Безкоровайний Д. О.	Протокол кафедри фізичного виховання і спорту №4 від 28.11.2024	всі групи

Елементи інноваційних технологій та методик, які використовуються у закладі освіти:

Назва технології

Група

§ Нетрадиційні техніки малювання як засіб розвитку творчих здібностей дітей.). § «Сендплей» (ігри з піском). Малювання піском. – ефективний метод розвитку дошкільника. § Інноваційні технології «Кольорові палички Кюізенера. § Технологія ефективного засвоєння інформації «Мнемотехніка» § Методика використання коректурних таблиць Н. Гавриш, К.Крутій. § Розвиток пізнавальної активності дітей шляхом використання коректурних таблиць Н.Гавриш § Спадщина Василя Сухомлинського

всі групи молодші групи       старші групи       всі групи

2.2.РЕЖИМ РОБОТИ ЗАКЛАДУ

 Режим роботи закладу може змінюватися відповідно до безпекової ситуації в місті та області. Під час сигналу «Повітряна тривога» всі учасники освітнього процесу переходять в укриття. Після сигналу «Відбій тривоги» повертаються до виконання режиму роботи закладу.

№ з/п	Організація життєдіяльності	Дошкільні групи (молодша, середня)	Старші дошкільні групи
1	Ранкова зустріч дітей (за сприятливих погодних умов – на вулиці), ігрова самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальна робота з дітьми	07.30 – 08.30	07.30 – 08.30
2	Ранкова гімнастика	08.35 – 08.55	08.45 – 08.55
3	Підготовка до сніданку, сніданок	08.50 – 09.10	08.55 – 09.15
4	Ігри, підготовка до організованої  освітньої  діяльності	09.10 – 09.20	09.15 – 09.20
5	Організована  освітня діяльність дітей	09.20 – 11.00	09.20 – 11.30
6	Ігри, підготовка до прогулянки	11.00 -11.20	11.30 -11.45
7	Прогулянка, самостійна діяльність дітей	11.20 -12.45	11.45 -12.45
8	Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід	12.20 – 13.00	12.45 – 13.15
9	Підготовка до денного  сну, сон	13.00 – 15.15	13.15 – 15.15
10	Поступовий підйом, гімнастика пробудження, загартувальні  процедури	15.15 – 15.30	15.15 – 15.30
11	Підготовка до прийняття полуденку, полуденок	15.30 – 15.50	15.30 – 15.50
12	Розваги, гурткова, ігрова  діяльність дітей,  індивідуальна робота з дітьми, спілкування	15.50 -16.30	15.50 -16.30
13	Вечірня прогулянка (за сприятливих погодних умов), бесіди з батьками, повернення дітей додому	16.30 – 18.00	16.30 – 18.00

2.3.РОЗПОДІЛ ЗАНЯТЬ НА ТИЖДЕНЬ

У 2025/2026 навчальному році з метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених комплексних та парціальних програм загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

Орієнтовні види діяльності за освітніми напрямами	Кількість занять на тиждень за віковими групами
		друга молодша (від 3 до 4 років)	середня (від 4 до 5 років)	старша (від 5 до 6 (7) років )
Дитина в соціумі		2	2	3
Дитина в природному довкіллі		1	1	2
Художньо-продуктивна діяльність Дитина  у світі культури  (музична, образотворча, театральна, художня література тощо)1		4	5	5
Сенсорний розвиток		–	–	–
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Логіко-математичний розвиток		1	1	2
Мовлення дитини Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування Англійська мова		3	3	4
Здоров’я та фізичний розвиток2		3	3	3
Загальна кількість занять на тиждень		11	12	16

Спеціальні групи
Категорія групи	Особливості організації
інклюзивна	Освітній процес організовується за індивідуальними програмами розвитку (ІПР). Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідно до висновків ІРЦ, рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та чинних парціальних і корекційних програм. Кількість і тривалість занять визначається індивідуально.

Примітки:

1. Заняття з ознайомлення із соціумом проводяться 1 раз на тиждень та інтегруються у зміст інших занять (з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення з природним довкіллям) із метою реалізації програмових вимог за даним напрямом у повному обсязі.

2. Заняття ознайомлення з природним довкіллям проводяться 1 раз на тиждень та інтегруються у зміст інших занять (з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення із соціумом) з метою реалізації програмових вимог за цим напрямом у повному обсязі.

3. Заняття з художньої літератури планується таким чином: у середній та старшій групах 1 заняття на тиждень може бути проведено за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності; інтегруватися у заняття з мовленнєвого розвитку та художньо-продуктивної діяльності у  молодших групах.

4. Заняття з сенсорного та логіко-математичного  розвитку реалізуються не лише на спеціально організованих заняттях, а й інтегруються у інші види діяльності дітей. 

5. Заняття з розвитку мовлення і культури мовленнєвого спілкування проводяться у І та ІІ молодших та середній групах – 1 раз на тиждень, старшій групі – 2 рази на тиждень,  та інтегруються у зміст інших занять (ознайомлення з природним довкіллям, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення із соціумом).

6. Години, передбачені для фізкультурних занять,  можуть бути проведені, як окремі заняття (при наявності умов для їх проведення) або їх зміст може бути реалізований під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз, рухливих ігор тощо. 

7. Заняття гуртків у групах проводяться для дітей, які відвідують навчальні заняття, у інші дні, щоб запобігти перевантаження дітей. З перелічених гуртків діти відвідують заняття відповідно до своїх інтересів та побажань батьків.

8. Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. Зменшення навантаження на дітей відбувається за рахунок реалізації блочно-тематичного принципу планування, проведення інтегрованих занять, під час яких реалізуються завдання занять різних типів.

9.Замість фіксованої кількості занять, фокус зміщується на організацію освітнього процесу впродовж усього дня.

10.Незважаючи на скасування граничного навантаження, необхідно дотримуватися гігієнічних норм. Це означає, що пік розумової діяльності дітей припадає на ранок (приблизно з 9:00 до 11:00), і саме у цей час доцільно планувати складніші види діяльності. Також важливо чергувати розумове навантаження з фізичною активністю (рухливі ігри, фізкультхвилинки).

11. Інтелектуальні заняття поєднують і чергують із заняттями з музичної діяльності та фізичного розвитку;

12. Враховують дні високої працездатності –  вівторок і середу;

13. Перерви між заняттями тривають не менше 10 хв;

14.  Гурткова робота ведеться в другу половину дня; 

15. Гурткові заняття тривають 15-25 хв., зважаючи на вік дітей;

16. Проводять інтегровані, комплексні, комбіновані заняття;

 Інтегроване заняття може бути тривалішим: на 5 хв. — у молодшій групі на 10 хв. — у середній групі на 15 хв. — у старшій групі.

Кожна вікова група складає орієнтовний розклад діяльності ІІ половини дня (включають: будівельно-конструктивні ігри, театралізовану діяльність, сюжетно-рольові ігри, самостійно-художню діяльність, музичні та фізкультурні розваги, конструювання, художню працю тощо).

2.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Напрям / Параметр	Зміст, нормативне обґрунтування
Тривалість занять	Визначається відповідно до Санітарного регламенту для ЗДО (постанова МОЗ від 24.03.2021 №305). 2-й рік життя – до 10 хв.3-й рік життя – до 15 хв.4-й рік життя – 15–20 хв.5-й рік життя – 20–25 хв.6-й рік життя – 25–30 хв.
Форми організації	Фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття з урахуванням психофізичних та індивідуальних особливостей дітей. Перевага – інтегрованим формам, які дозволяють поєднувати завдання кількох освітніх напрямів.
Безпека під час повітряної тривоги	Освітній процес продовжується в укритті (захисній споруді) з урахуванням умов приміщення та психоемоційного стану дітей. Використовуються методи психологічної підтримки та матеріали МОН, ЮНІСЕФ.
Фізичний розвиток	Фізкультурні заняття не враховуються у навчальне навантаження. Реалізуються окремо або під час фізкультхвилинок, рухливих ігор, прогулянок.
Гурткова діяльність	Проводиться у другій половині дня, окремо від основних занять. Тривалість – 15–25 хв. Вибір гуртків здійснюється відповідно до інтересів дітей та побажань батьків.
Максимальна кількість занять у першій половині дня	Молодші та середні групи – 2 заняття. Старші групи – 3 заняття.
Корекційно-розвиткова робота	Організовується у інклюзивних групах. Заняття проводять практичний психолог, вчитель-логопед, асистент вихователя. Реалізація – за ІПР та графіком команди супроводу.

2.5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Організація освітнього процесу у ЗДО здійснюється за принципами варіативності, інтеграції, безпеки та дитиноцентризму. Планування відбувається за блочно-тематичним принципом та режимними моментами, що забезпечує наступність, системність і врахування індивідуальних потреб кожної дитини.

Основні напрями організації освітнього процесу

Напрям / форма діяльності	Зміст реалізації	Очікувані результати
Організована освітня діяльність	Заняття у фронтальній, підгруповій та індивідуальній формах. Тип занять визначає педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури, вчитель-логопед тощо), орієнтуючись на очікувані результати програми.	Діти опановують програмові компетентності, розвивають пізнавальну активність, увагу, мислення, мовлення, художньо-творчі та фізичні здібності.
Самостійна діяльність дітей	Ігрова, художня, рухова, пізнавальна, трудова. Діти самостійно обирають вид активності.	Формуються самостійність, ініціативність, креативність, уміння співпрацювати; зміцнюється впевненість.
Фізичне виховання	Ранкове коло, ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, фізкультура, рухливі й спортивні ігри, загартування, фізкультхвилинки та паузи, оздоровчі заходи.	Підтримується фізичне здоров’я дітей, формується культура рухової активності, витривалість, розвиток координації та саморегуляції.
Оздоровлення дітей (літній період)	Прогулянки, дозований біг, «доріжки здоров’я», ігри з піском і водою, сонячні та повітряні ванни, творчі конкурси, трудова та дослідницька діяльність.	Розвиваються навички здорового способу життя, екологічна культура, витривалість, емоційний добробут.
Робота з батьками	Консультації, тренінги, спільні заходи, індивідуальні зустрічі. Співпраця з спеціалістами, вихователями, медичним працівником.	Підвищується батьківська компетентність, культура відповідального батьківства, забезпечується наступність у вихованні.
Захист прав дітей	Практичний психолог виконує функції громадського інспектора з охорони дитинства. Забезпечується облік і супровід дітей пільгових категорій, консультації сімей.	Гарантується реалізація прав дитини, створюється безпечне середовище, діти відчувають захищеність і підтримку.
Профілактика булінгу та жорстокого поводження	Реалізація Типової програми унеможливлення насильства. Діагностика, інформування, практичні тренінги та моніторинг.	Діти володіють базовими знаннями про безпечну поведінку, навички ненасильницької комунікації; у колективі формується атмосфера взаємоповаги.

2.6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація освітньої програми у 2025/2026 навчальному році забезпечує досягнення таких результатів:

• Фізичний розвиток: сформованість основних рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, сформовані оздоровчі та безпекові навички.
• Когнітивний розвиток: розвинені сенсорні здібності, елементарні математичні уявлення, дослідницькі уміння, інтерес до пізнання світу.
• Мовленнєвий розвиток: сформовані базові мовленнєві вміння, культура спілкування українською мовою, готовність до опанування грамоти.
• Соціально-емоційний розвиток: здатність співпрацювати, проявляти емпатію, дотримуватися правил, розв’язаність у спілкуванні з дорослими та дітьми.
• Естетичний розвиток: інтерес до мистецтва, художньо-продуктивної діяльності, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до творчості.
• Ігрова діяльність: розвинена ініціативність, самостійність і креативність у грі, уміння домовлятися й співпрацювати.
• Національно-патріотичне виховання: любов до України, повага до її культури та традицій, сформованість ціннісного ставлення до держави і суспільства.
• Цифрова грамотність та культура цифрової гігієни: початкові знання й навички безпечної поведінки в інформаційному середовищі.
• Психологічна стійкість: базові навички подолання стресу, уміння діяти у надзвичайних ситуаціях, готовність до тривалого перебування у захисних спорудах.

3. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ,  ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітній процес у ЗДО у 2025/2026 навчальному році спрямований на формування ключових компетентностей дітей дошкільного віку згідно з освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту), затвердженого наказом МОН України від 12.01.2021 № 33.

Основний зміст дошкільної освіти структуровано за такими освітніми напрямами:

• «Особистість дитини»;
• «Дитина в соціумі»;
• «Дитина в природному довкіллі»;
• «Дитина у світі культури і мистецтва»;
• «Гра дитини»;
• «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
• «Мовлення дитини».

У закладі забезпечується наступність і логічна послідовність змісту освітніх напрямів, що унеможливлює виключення будь-якого напряму з основної частини. Це гарантує цілісність розвитку дитини та її готовність до адаптації в умовах початкової школи.

3.1. ЗМІСТ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Освітній напрям	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	Передбачає: – формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; – виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.
Дитина в соціумі	Передбачає: формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.
Дитина в природному довкіллі	Передбачає: природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримання правил природокористування. Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.
Мовлення дитини	Передбачає:  засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Дитина в світі культури	Передбачає:  формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.
Гра дитини	Передбачає:  розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі	Передбачає:  сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальний напрям спрямований на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

3.2.  УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Напрям	Зміст та обґрунтування
Відповідальність сім’ї за розвиток дитини	Батьки або законні представники несуть обов’язок щодо виховання, розвитку й навчання дитини незалежно від того, відвідує вона ЗДО чи ні. Вони відповідають за збереження життя і зміцнення здоров’я дитини, формування в неї усвідомленого ставлення до здорового способу життя.
Взаємодія ЗДО з сім’єю	Освітня програма передбачає активне партнерство педагогів і батьків, що підвищує культуру відповідального батьківства. Взаємодія спрямована на розвиток психологічної культури всіх учасників освітнього процесу, формування навичок підтримки та взаємоповаги.
Вимоги до педагога	Педагог має забезпечувати якісну реалізацію стандарту дошкільної освіти: володіти широким світоглядом, високим рівнем фахової підготовки, умінням створювати безпечне та розвивальне середовище, будувати партнерські стосунки з дітьми та батьками.
Зміст та організація освітнього процесу	Організація здійснюється на основі: діяльнісного підходу (здобуття особистого досвіду у всіх видах діяльності); компетентнісного (розвиток ключових компетентностей); інтегрованого (цілісна картина світу, взаємозбагачення соціальних контактів); особистісно орієнтованого (розвиток самостійності, ініціативності, креативності). Пріоритет надається навчанню через гру як наскрізному принципу.
Універсальний дизайн та безпека	У ЗДО створюється доступне, інклюзивне і безпечне середовище. В умовах воєнного стану особлива увага приділяється організації укриттів, безпечному перебуванню дітей під час повітряних тривог, формуванню стресостійкості й навичок безпечної поведінки.
Наступність між дошкільною та початковою освітою	Забезпечується узгодженість підходів і методів ЗДО та початкової школи. Розвиток компетентностей у дошкільному віці створює фундамент для адаптації дитини до нової соціальної ролі учня без перевантажень. Використовуються методи педагогічної взаємодії, що формують готовність до навчання в школі.
Відповідальність громади	Громада та місцеві органи влади зобов’язані реалізовувати державну політику у сфері дошкільної освіти, створювати умови для безпечного й доступного функціонування ЗДО, у т.ч. забезпечувати їх ресурсами, адаптацію до вимог цивільного захисту, підтримку інклюзивного навчання.

3.3. ДОДАТКОВІ ОСВІТНІ ПОСЛУГИ

З метою підвищення якості дошкільної освіти та забезпечення індивідуалізації навчання у ЗДО у 2025/2026 н.р. впроваджуються додаткові освітні практики, що поглиблюють зміст Базового компонента та відповідають актуальним потребам дітей і суспільства.

Напрям	Освітні практики та інновації	Обґрунтування
Емоційно-ціннісний та соціальний розвиток	Програма «Думай на рівних» (Think Equal);Технологія «Емопатія».	Формування емоційного інтелекту, розвиток уміння співпереживати, попередження булінгу, підготовка до соціальної адаптації.
STEM/STREAM-освіта	Інтеграція STEM-елементів у гурткову діяльність;Використання конструкторів LEGO, робототехніки;Дослідницькі міні-проекти.	Сприяння розвитку логіко-математичних компетентностей, дослідницьких навичок, креативного та критичного мислення.
Цифровізація	Цифрові інструменти Jamboard, Padlet, Canva;Використання платформи «НУМО»;Практики цифрової гігієни.	Формування у дітей та педагогів цифрової культури, безпечної поведінки в інформаційному середовищі, інтеграція ІКТ у повсякденний освітній процес.
Фізичний розвиток та здоров’язбереження	Дихальні гімнастики (за Д. Безкоровайним);Фізкультурні свята та оздоровчі квести.	Розвиток рухової активності, профілактика стресу та збереження здоров’я дітей в умовах воєнного стану.
Національно-патріотичне виховання	Програма «Україна – моя Батьківщина»;Хрестоматія «Моя країна – Україна»;Родинно-культурні проекти («Батьківська хата»).	Формування у дітей національної ідентичності, любові до рідної землі, пошани до державних символів, традицій та культури українського народу.
Інклюзивна освіта	Індивідуальні програми розвитку (ІПР);Командний супровід дитини з ООП (психолог, логопед, дефектолог, асистент вихователя);	Забезпечення рівного доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісної освіти, індивідуалізація навчання, розвиток потенціалу кожної дитини.

Додаткові освітні послуги впроваджуються без перевантаження дітей, інтегруються у режимні моменти та поєднуються з ігровою діяльністю. Особлива увага приділяється організації освітнього процесу під час повітряних тривог і перебування дітей в укритті: передбачено використання ігор-антистресів, вправ на релаксацію, читання патріотичних творів, рухових пауз.

3.4.ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Створення сприятливого середовища в закладі включає в себе розумну, доцільну, естетичну організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності.

В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповненність осередків перед початком навчального року змінюється згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов’язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

Перелік осередків предметно – просторового середовища в групах:

• Ігровий;
• Пізнавальний: матеріали з математики, логіки, сенсорики;
• Осередок книжки, рідної мови, грамоти;
• Осередок природи, екологічного та економічного виховання;
• Дослідницько – пошукової діяльності, українознавства;
•  Осередок маленького художника, майбутнього музиканта;
• Центр трудового виховання;
• Центр здоров’я: спортивний куточок;
• Осередок відпочинку (психологічного розвантаження)

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ЗДО№ 7 «Дюймовочка» включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір – музично-спортивний зал, ігрові та прогулянкові, спортивний майданчики, інші структурні компоненти.

ГУРТКОВА РОБОТА

4.1. ЗАВДАННЯ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

Організація гурткової діяльності у ЗДО спрямована на реалізацію Закону України «Про дошкільну освіту» щодо варіативності та індивідуалізації освітнього процесу. Основними завданнями є:

• забезпечення права дитини на розвиток здібностей і талантів відповідно до її інтересів і нахилів;
• створення умов для творчої самореалізації, соціалізації та формування позитивної «Я-концепції»;
• виховання любові до національних традицій, культури й мистецтва, формування національної ідентичності;
• розвиток соціально-емоційних компетентностей, здатності до співпраці, взаємоповаги та командної взаємодії;
• формування навичок безпечної поведінки та психологічної готовності до дій у разі надзвичайних ситуацій, у тому числі під час повітряних тривог;
• інтеграція сучасних методик і цифрових інструментів у гурткову діяльність для розвитку цифрової грамотності дітей.

 Організаційні умови

Заняття гуртків проводяться у другій половині дня 1–2 рази на тиждень.

Тривалість занять – 15–25 хвилин відповідно до віку дітей.

Участь дітей є добровільною та здійснюється за бажанням сімей вихованців.

У разі оголошення повітряної тривоги заняття переносяться в укриття та організовуються у формі інтегрованих ігор, музично-терапевтичних і арт-терапевтичних вправ.Загальний обсяг та очікувані результати навчання вихованців

Освітній процес у ЗДО здійснюється на основі програмно-методичного забезпечення, що формує єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення результатів навчання (компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти, затверджений наказом МОН України від 12.01.2021 №33).

У закладі застосовуються чинні комплексні та парціальні програми, рекомендовані МОН України, а також програми, схвалені педагогічною радою. Такий вибір забезпечує реалізацію принципів наступності, інклюзивності, безпечного освітнього середовища, розвитку цифрової грамотності та формування стійкості до сучасних викликів.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО (протокол №1 від 29.08.2025 р.), освітній процес у 2025/2026 навчальному році організований із використанням комплексних і парціальних програм, інноваційних практик і методик, що відповідають державному стандарту та освітнім потребам вихованців.

2.1. Перелік програм та інноваційних освітніх практик, які застосовуються у ЗДО у 2025/2026 н.р.

№	Назва програми / методики	Автор(и), організація	Гриф / рекомендації	Використання у групах
1	Освітня програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»	За ред. Білан О.І	лист МОН України від 23.05.2017 № 1/11–4988), протокол №6 від 03.12.2021 зареєстрований у каталозі під номером №1.0025-2021	всі вікові групи
2	«Про себе треба знати, про себе треба дбати». Програма з основ здоров’я та безпеки	ЛохвицькаЛ. В.	Протокол №5 від 21.08.2024. Каталог №1.0049-2024	середні та старші групи
3	Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу).	Єфіменко М. М., Єфіменко Ю. В.	Лист ІМЗО від 23.11.2020 №22.1/12-Г-1001	всі вікові групи
4	Народознавство в дії. Парціальна програма з розвитку дітей дошкільного віку на засадах народної педагогіки.	Вонітова Н., Гриців Т.	Протокол №5 від 21.08.2024 року. Зареєстровано у Каталозі за №1.0024-2024	старші групи
5	ДУМАЙ НА РІВНИХ. Програма розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту	авторський колектив «THINK EQUAL»	Протокол №5 від 30.08.2023. Каталог №1.0043-2023	старші групи
6.	Програма з національно-патріотичного виховання «Україна – моя Батьківщина»	Богуш А. М. та ін.	Наказ МОН №37 від 20.01.2016	середні та старші групи
8.	STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт: альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників	автор. колектив ; наук. керівник К. Л. Крутій	Лист від 02 жовтня 2020 року № 22.1/12-Г-801	середні та старші групи
9.	Оздоровчі технології: дихальні гімнастики	Безкоровайний Д. О.	Протокол кафедри фізичного виховання і спорту №4 від 28.11.2024	всі групи

Елементи інноваційних технологій та методик, які використовуються у закладі освіти:

Назва технології

Група

§ Нетрадиційні техніки малювання як засіб розвитку творчих здібностей дітей.). § «Сендплей» (ігри з піском). Малювання піском. – ефективний метод розвитку дошкільника. § Інноваційні технології «Кольорові палички Кюізенера. § Технологія ефективного засвоєння інформації «Мнемотехніка» § Методика використання коректурних таблиць Н. Гавриш, К.Крутій. § Розвиток пізнавальної активності дітей шляхом використання коректурних таблиць Н.Гавриш § Спадщина Василя Сухомлинського

всі групи молодші групи       старші групи       всі групи

2.2.РЕЖИМ РОБОТИ ЗАКЛАДУ

 Режим роботи закладу може змінюватися відповідно до безпекової ситуації в місті та області. Під час сигналу «Повітряна тривога» всі учасники освітнього процесу переходять в укриття. Після сигналу «Відбій тривоги» повертаються до виконання режиму роботи закладу.

№ з/п	Організація життєдіяльності	Дошкільні групи (молодша, середня)	Старші дошкільні групи
1	Ранкова зустріч дітей (за сприятливих погодних умов – на вулиці), ігрова самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальна робота з дітьми	07.30 – 08.30	07.30 – 08.30
2	Ранкова гімнастика	08.35 – 08.55	08.45 – 08.55
3	Підготовка до сніданку, сніданок	08.50 – 09.10	08.55 – 09.15
4	Ігри, підготовка до організованої  освітньої  діяльності	09.10 – 09.20	09.15 – 09.20
5	Організована  освітня діяльність дітей	09.20 – 11.00	09.20 – 11.30
6	Ігри, підготовка до прогулянки	11.00 -11.20	11.30 -11.45
7	Прогулянка, самостійна діяльність дітей	11.20 -12.45	11.45 -12.45
8	Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід	12.20 – 13.00	12.45 – 13.15
9	Підготовка до денного  сну, сон	13.00 – 15.15	13.15 – 15.15
10	Поступовий підйом, гімнастика пробудження, загартувальні  процедури	15.15 – 15.30	15.15 – 15.30
11	Підготовка до прийняття полуденку, полуденок	15.30 – 15.50	15.30 – 15.50
12	Розваги, гурткова, ігрова  діяльність дітей,  індивідуальна робота з дітьми, спілкування	15.50 -16.30	15.50 -16.30
13	Вечірня прогулянка (за сприятливих погодних умов), бесіди з батьками, повернення дітей додому	16.30 – 18.00	16.30 – 18.00

2.3.РОЗПОДІЛ ЗАНЯТЬ НА ТИЖДЕНЬ

У 2025/2026 навчальному році з метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених комплексних та парціальних програм загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

Орієнтовні види діяльності за освітніми напрямами	Кількість занять на тиждень за віковими групами
		друга молодша (від 3 до 4 років)	середня (від 4 до 5 років)	старша (від 5 до 6 (7) років )
Дитина в соціумі		2	2	3
Дитина в природному довкіллі		1	1	2
Художньо-продуктивна діяльність Дитина  у світі культури  (музична, образотворча, театральна, художня література тощо)1		4	5	5
Сенсорний розвиток		–	–	–
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Логіко-математичний розвиток		1	1	2
Мовлення дитини Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування Англійська мова		3	3	4
Здоров’я та фізичний розвиток2		3	3	3
Загальна кількість занять на тиждень		11	12	16

Спеціальні групи
Категорія групи	Особливості організації
інклюзивна	Освітній процес організовується за індивідуальними програмами розвитку (ІПР). Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідно до висновків ІРЦ, рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та чинних парціальних і корекційних програм. Кількість і тривалість занять визначається індивідуально.

Примітки:

1. Заняття з ознайомлення із соціумом проводяться 1 раз на тиждень та інтегруються у зміст інших занять (з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення з природним довкіллям) із метою реалізації програмових вимог за даним напрямом у повному обсязі.

2. Заняття ознайомлення з природним довкіллям проводяться 1 раз на тиждень та інтегруються у зміст інших занять (з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення із соціумом) з метою реалізації програмових вимог за цим напрямом у повному обсязі.

3. Заняття з художньої літератури планується таким чином: у середній та старшій групах 1 заняття на тиждень може бути проведено за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності; інтегруватися у заняття з мовленнєвого розвитку та художньо-продуктивної діяльності у  молодших групах.

4. Заняття з сенсорного та логіко-математичного  розвитку реалізуються не лише на спеціально організованих заняттях, а й інтегруються у інші види діяльності дітей. 

5. Заняття з розвитку мовлення і культури мовленнєвого спілкування проводяться у І та ІІ молодших та середній групах – 1 раз на тиждень, старшій групі – 2 рази на тиждень,  та інтегруються у зміст інших занять (ознайомлення з природним довкіллям, логіко-математичного розвитку, образотворчої діяльності, ознайомлення із соціумом).

6. Години, передбачені для фізкультурних занять,  можуть бути проведені, як окремі заняття (при наявності умов для їх проведення) або їх зміст може бути реалізований під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз, рухливих ігор тощо. 

7. Заняття гуртків у групах проводяться для дітей, які відвідують навчальні заняття, у інші дні, щоб запобігти перевантаження дітей. З перелічених гуртків діти відвідують заняття відповідно до своїх інтересів та побажань батьків.

8. Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. Зменшення навантаження на дітей відбувається за рахунок реалізації блочно-тематичного принципу планування, проведення інтегрованих занять, під час яких реалізуються завдання занять різних типів.

9.Замість фіксованої кількості занять, фокус зміщується на організацію освітнього процесу впродовж усього дня.

10.Незважаючи на скасування граничного навантаження, необхідно дотримуватися гігієнічних норм. Це означає, що пік розумової діяльності дітей припадає на ранок (приблизно з 9:00 до 11:00), і саме у цей час доцільно планувати складніші види діяльності. Також важливо чергувати розумове навантаження з фізичною активністю (рухливі ігри, фізкультхвилинки).

11. Інтелектуальні заняття поєднують і чергують із заняттями з музичної діяльності та фізичного розвитку;

12. Враховують дні високої працездатності –  вівторок і середу;

13. Перерви між заняттями тривають не менше 10 хв;

14.  Гурткова робота ведеться в другу половину дня; 

15. Гурткові заняття тривають 15-25 хв., зважаючи на вік дітей;

16. Проводять інтегровані, комплексні, комбіновані заняття;

 Інтегроване заняття може бути тривалішим: на 5 хв. — у молодшій групі на 10 хв. — у середній групі на 15 хв. — у старшій групі.

Кожна вікова група складає орієнтовний розклад діяльності ІІ половини дня (включають: будівельно-конструктивні ігри, театралізовану діяльність, сюжетно-рольові ігри, самостійно-художню діяльність, музичні та фізкультурні розваги, конструювання, художню працю тощо).

2.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Напрям / Параметр	Зміст, нормативне обґрунтування
Тривалість занять	Визначається відповідно до Санітарного регламенту для ЗДО (постанова МОЗ від 24.03.2021 №305). 2-й рік життя – до 10 хв.3-й рік життя – до 15 хв.4-й рік життя – 15–20 хв.5-й рік життя – 20–25 хв.6-й рік життя – 25–30 хв.
Форми організації	Фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття з урахуванням психофізичних та індивідуальних особливостей дітей. Перевага – інтегрованим формам, які дозволяють поєднувати завдання кількох освітніх напрямів.
Безпека під час повітряної тривоги	Освітній процес продовжується в укритті (захисній споруді) з урахуванням умов приміщення та психоемоційного стану дітей. Використовуються методи психологічної підтримки та матеріали МОН, ЮНІСЕФ.
Фізичний розвиток	Фізкультурні заняття не враховуються у навчальне навантаження. Реалізуються окремо або під час фізкультхвилинок, рухливих ігор, прогулянок.
Гурткова діяльність	Проводиться у другій половині дня, окремо від основних занять. Тривалість – 15–25 хв. Вибір гуртків здійснюється відповідно до інтересів дітей та побажань батьків.
Максимальна кількість занять у першій половині дня	Молодші та середні групи – 2 заняття. Старші групи – 3 заняття.
Корекційно-розвиткова робота	Організовується у інклюзивних групах. Заняття проводять практичний психолог, вчитель-логопед, асистент вихователя. Реалізація – за ІПР та графіком команди супроводу.

2.5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Організація освітнього процесу у ЗДО здійснюється за принципами варіативності, інтеграції, безпеки та дитиноцентризму. Планування відбувається за блочно-тематичним принципом та режимними моментами, що забезпечує наступність, системність і врахування індивідуальних потреб кожної дитини.

Основні напрями організації освітнього процесу

Напрям / форма діяльності	Зміст реалізації	Очікувані результати
Організована освітня діяльність	Заняття у фронтальній, підгруповій та індивідуальній формах. Тип занять визначає педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури, вчитель-логопед тощо), орієнтуючись на очікувані результати програми.	Діти опановують програмові компетентності, розвивають пізнавальну активність, увагу, мислення, мовлення, художньо-творчі та фізичні здібності.
Самостійна діяльність дітей	Ігрова, художня, рухова, пізнавальна, трудова. Діти самостійно обирають вид активності.	Формуються самостійність, ініціативність, креативність, уміння співпрацювати; зміцнюється впевненість.
Фізичне виховання	Ранкове коло, ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, фізкультура, рухливі й спортивні ігри, загартування, фізкультхвилинки та паузи, оздоровчі заходи.	Підтримується фізичне здоров’я дітей, формується культура рухової активності, витривалість, розвиток координації та саморегуляції.
Оздоровлення дітей (літній період)	Прогулянки, дозований біг, «доріжки здоров’я», ігри з піском і водою, сонячні та повітряні ванни, творчі конкурси, трудова та дослідницька діяльність.	Розвиваються навички здорового способу життя, екологічна культура, витривалість, емоційний добробут.
Робота з батьками	Консультації, тренінги, спільні заходи, індивідуальні зустрічі. Співпраця з спеціалістами, вихователями, медичним працівником.	Підвищується батьківська компетентність, культура відповідального батьківства, забезпечується наступність у вихованні.
Захист прав дітей	Практичний психолог виконує функції громадського інспектора з охорони дитинства. Забезпечується облік і супровід дітей пільгових категорій, консультації сімей.	Гарантується реалізація прав дитини, створюється безпечне середовище, діти відчувають захищеність і підтримку.
Профілактика булінгу та жорстокого поводження	Реалізація Типової програми унеможливлення насильства. Діагностика, інформування, практичні тренінги та моніторинг.	Діти володіють базовими знаннями про безпечну поведінку, навички ненасильницької комунікації; у колективі формується атмосфера взаємоповаги.

2.6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація освітньої програми у 2025/2026 навчальному році забезпечує досягнення таких результатів:

• Фізичний розвиток: сформованість основних рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, сформовані оздоровчі та безпекові навички.
• Когнітивний розвиток: розвинені сенсорні здібності, елементарні математичні уявлення, дослідницькі уміння, інтерес до пізнання світу.
• Мовленнєвий розвиток: сформовані базові мовленнєві вміння, культура спілкування українською мовою, готовність до опанування грамоти.
• Соціально-емоційний розвиток: здатність співпрацювати, проявляти емпатію, дотримуватися правил, розв’язаність у спілкуванні з дорослими та дітьми.
• Естетичний розвиток: інтерес до мистецтва, художньо-продуктивної діяльності, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до творчості.
• Ігрова діяльність: розвинена ініціативність, самостійність і креативність у грі, уміння домовлятися й співпрацювати.
• Національно-патріотичне виховання: любов до України, повага до її культури та традицій, сформованість ціннісного ставлення до держави і суспільства.
• Цифрова грамотність та культура цифрової гігієни: початкові знання й навички безпечної поведінки в інформаційному середовищі.
• Психологічна стійкість: базові навички подолання стресу, уміння діяти у надзвичайних ситуаціях, готовність до тривалого перебування у захисних спорудах.

3. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ,  ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітній процес у ЗДО у 2025/2026 навчальному році спрямований на формування ключових компетентностей дітей дошкільного віку згідно з освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту), затвердженого наказом МОН України від 12.01.2021 № 33.

Основний зміст дошкільної освіти структуровано за такими освітніми напрямами:

• «Особистість дитини»;
• «Дитина в соціумі»;
• «Дитина в природному довкіллі»;
• «Дитина у світі культури і мистецтва»;
• «Гра дитини»;
• «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
• «Мовлення дитини».

У закладі забезпечується наступність і логічна послідовність змісту освітніх напрямів, що унеможливлює виключення будь-якого напряму з основної частини. Це гарантує цілісність розвитку дитини та її готовність до адаптації в умовах початкової школи.

3.1. ЗМІСТ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Освітній напрям	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	Передбачає: – формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; – виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.
Дитина в соціумі	Передбачає: формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.
Дитина в природному довкіллі	Передбачає: природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримання правил природокористування. Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.
Мовлення дитини	Передбачає:  засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Дитина в світі культури	Передбачає:  формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.
Гра дитини	Передбачає:  розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі	Передбачає:  сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальний напрям спрямований на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

3.2.  УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Напрям	Зміст та обґрунтування
Відповідальність сім’ї за розвиток дитини	Батьки або законні представники несуть обов’язок щодо виховання, розвитку й навчання дитини незалежно від того, відвідує вона ЗДО чи ні. Вони відповідають за збереження життя і зміцнення здоров’я дитини, формування в неї усвідомленого ставлення до здорового способу життя.
Взаємодія ЗДО з сім’єю	Освітня програма передбачає активне партнерство педагогів і батьків, що підвищує культуру відповідального батьківства. Взаємодія спрямована на розвиток психологічної культури всіх учасників освітнього процесу, формування навичок підтримки та взаємоповаги.
Вимоги до педагога	Педагог має забезпечувати якісну реалізацію стандарту дошкільної освіти: володіти широким світоглядом, високим рівнем фахової підготовки, умінням створювати безпечне та розвивальне середовище, будувати партнерські стосунки з дітьми та батьками.
Зміст та організація освітнього процесу	Організація здійснюється на основі: діяльнісного підходу (здобуття особистого досвіду у всіх видах діяльності); компетентнісного (розвиток ключових компетентностей); інтегрованого (цілісна картина світу, взаємозбагачення соціальних контактів); особистісно орієнтованого (розвиток самостійності, ініціативності, креативності). Пріоритет надається навчанню через гру як наскрізному принципу.
Універсальний дизайн та безпека	У ЗДО створюється доступне, інклюзивне і безпечне середовище. В умовах воєнного стану особлива увага приділяється організації укриттів, безпечному перебуванню дітей під час повітряних тривог, формуванню стресостійкості й навичок безпечної поведінки.
Наступність між дошкільною та початковою освітою	Забезпечується узгодженість підходів і методів ЗДО та початкової школи. Розвиток компетентностей у дошкільному віці створює фундамент для адаптації дитини до нової соціальної ролі учня без перевантажень. Використовуються методи педагогічної взаємодії, що формують готовність до навчання в школі.
Відповідальність громади	Громада та місцеві органи влади зобов’язані реалізовувати державну політику у сфері дошкільної освіти, створювати умови для безпечного й доступного функціонування ЗДО, у т.ч. забезпечувати їх ресурсами, адаптацію до вимог цивільного захисту, підтримку інклюзивного навчання.

3.3. ДОДАТКОВІ ОСВІТНІ ПОСЛУГИ

З метою підвищення якості дошкільної освіти та забезпечення індивідуалізації навчання у ЗДО у 2025/2026 н.р. впроваджуються додаткові освітні практики, що поглиблюють зміст Базового компонента та відповідають актуальним потребам дітей і суспільства.

Напрям	Освітні практики та інновації	Обґрунтування
Емоційно-ціннісний та соціальний розвиток	Програма «Думай на рівних» (Think Equal);Технологія «Емопатія».	Формування емоційного інтелекту, розвиток уміння співпереживати, попередження булінгу, підготовка до соціальної адаптації.
STEM/STREAM-освіта	Інтеграція STEM-елементів у гурткову діяльність;Використання конструкторів LEGO, робототехніки;Дослідницькі міні-проекти.	Сприяння розвитку логіко-математичних компетентностей, дослідницьких навичок, креативного та критичного мислення.
Цифровізація	Цифрові інструменти Jamboard, Padlet, Canva;Використання платформи «НУМО»;Практики цифрової гігієни.	Формування у дітей та педагогів цифрової культури, безпечної поведінки в інформаційному середовищі, інтеграція ІКТ у повсякденний освітній процес.
Фізичний розвиток та здоров’язбереження	Дихальні гімнастики (за Д. Безкоровайним);Фізкультурні свята та оздоровчі квести.	Розвиток рухової активності, профілактика стресу та збереження здоров’я дітей в умовах воєнного стану.
Національно-патріотичне виховання	Програма «Україна – моя Батьківщина»;Хрестоматія «Моя країна – Україна»;Родинно-культурні проекти («Батьківська хата»).	Формування у дітей національної ідентичності, любові до рідної землі, пошани до державних символів, традицій та культури українського народу.
Інклюзивна освіта	Індивідуальні програми розвитку (ІПР);Командний супровід дитини з ООП (психолог, логопед, дефектолог, асистент вихователя);	Забезпечення рівного доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісної освіти, індивідуалізація навчання, розвиток потенціалу кожної дитини.

Додаткові освітні послуги впроваджуються без перевантаження дітей, інтегруються у режимні моменти та поєднуються з ігровою діяльністю. Особлива увага приділяється організації освітнього процесу під час повітряних тривог і перебування дітей в укритті: передбачено використання ігор-антистресів, вправ на релаксацію, читання патріотичних творів, рухових пауз.

3.4.ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Створення сприятливого середовища в закладі включає в себе розумну, доцільну, естетичну організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності.

В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповненність осередків перед початком навчального року змінюється згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов’язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

Перелік осередків предметно – просторового середовища в групах:

• Ігровий;
• Пізнавальний: матеріали з математики, логіки, сенсорики;
• Осередок книжки, рідної мови, грамоти;
• Осередок природи, екологічного та економічного виховання;
• Дослідницько – пошукової діяльності, українознавства;
•  Осередок маленького художника, майбутнього музиканта;
• Центр трудового виховання;
• Центр здоров’я: спортивний куточок;
• Осередок відпочинку (психологічного розвантаження)

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ЗДО№ 7 «Дюймовочка» включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір – музично-спортивний зал, ігрові та прогулянкові, спортивний майданчики, інші структурні компоненти.

ГУРТКОВА РОБОТА

4.1. ЗАВДАННЯ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

Організація гурткової діяльності у ЗДО спрямована на реалізацію Закону України «Про дошкільну освіту» щодо варіативності та індивідуалізації освітнього процесу. Основними завданнями є:

• забезпечення права дитини на розвиток здібностей і талантів відповідно до її інтересів і нахилів;
• створення умов для творчої самореалізації, соціалізації та формування позитивної «Я-концепції»;
• виховання любові до національних традицій, культури й мистецтва, формування національної ідентичності;
• розвиток соціально-емоційних компетентностей, здатності до співпраці, взаємоповаги та командної взаємодії;
• формування навичок безпечної поведінки та психологічної готовності до дій у разі надзвичайних ситуацій, у тому числі під час повітряних тривог;
• інтеграція сучасних методик і цифрових інструментів у гурткову діяльність для розвитку цифрової грамотності дітей.

 Організаційні умови

Заняття гуртків проводяться у другій половині дня 1–2 рази на тиждень.

Тривалість занять – 15–25 хвилин відповідно до віку дітей.

Участь дітей є добровільною та здійснюється за бажанням сімей вихованців.

У разі оголошення повітряної тривоги заняття переносяться в укриття та організовуються у формі інтегрованих ігор, музично-терапевтичних і арт-терапевтичних вправ.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

Назва гуртка	Очікувані результати для дитини	Освітня цінність та важливість
Музично-оздоровчий гурток «Грація»	Емоційне ставлення до музики: виявляє радість і задоволення під час занять, отримує позитивні емоції поза ними. Вокальні навички та музична комунікація: володіє елементарними вокальними навичками, реагує на музичне привітання, підтримує «вокальний діалог». Слухова увага і рухова координація: впізнає й відтворює окремі звуки та рухи, синхронізує їх з темпом і динамікою. Емоційно-естетичне сприйняття: емоційно реагує на твори мистецтва, диференціює звуки навколишнього світу, розвиває музичний слух. Музично-рухова активність: бере участь у спільних вправах, виконує танцювальні рухи, інсценізує дитячі пісні. Творчість та імпровізація: формує власні музичні смаки, проявляє оригінальність, імпровізує у співі та рухах. Музичні інструменти: розпізнає інструменти за звучанням, знає їх назви. Слухання та рефлексія: уважно слухає твори, описує почуття та емоції. Командна взаємодія: співпрацює з іншими дітьми у музичних іграх та проєктах, проявляє взаємоповагу та підтримку.	Гурток є складником художньо-естетичного та оздоровчого розвитку, формує емоційний інтелект і стресостійкість. Він сприяє розвитку культури музичного сприйняття, вихованню смаку та любові до мистецтва, навчає дітей виражати емоції через музику. Музично-оздоровчі вправи виконують також важливу роль у підтримці фізичного й психічного здоров’я, розвитку координації, ритму й комунікативних навичок.
Народознавчий гурток «Я-українець»	Знання про сім’ю та родину: володіє знаннями про роль сім’ї та родинні зв’язки, знає імена родичів; Історія та традиції: усвідомлює, що у родини, міста й країни є своя історія, виявляє інтерес до видатних подій та особистостей; Народний етикет: знає правила народного етикету, застосовує їх у житті; Батьківщина: усвідомлює, що Україна є Батьківщиною, знає та шанує державні символи; Сільська хата та побут: знає особливості традиційної української хати, предметів побуту та їхнє призначення; Український національний одяг: відрізняє чоловічий та жіночий одяг, знає значення елементів костюма; Мала усна творчість: знає потішки, казки, заклички, народні ігри, уміє їх відтворити; Календарно-обрядові свята: бере активну участь у святкуваннях, розуміє значення традицій і може їх пояснити.	Гурток реалізує національно-патріотичне виховання, сприяє формуванню громадянської ідентичності та любові до України. Діти засвоюють культурні традиції, вчаться берегти й передавати їх наступним поколінням, що формує духовну єдність, повагу до сім’ї, громади й держави.
Гурток «Англійська мова»	Мовленнєва компетентність у сфері іноземної мови — це оперування дитиною на базовому рівні основами іншомовних фонетичних, лексичних і граматичних знань у процесі аудіювання, діалогічного та монологічного мовлення. Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до іноземної мови як засобу комунікації; мотивована на цінність іншомовного спілкування з однолітками та дорослими. Свідомо демонструє позитивну (вербальну та/або невербальну) реакцію на присутність іноземної мови в довкіллі. Проявляє почуття поваги до національної культури інших народів; дотримується мовленнєвого етикету під час спілкування іноземною мовою, зокрема притаманного народу-носію мови. Сформованість знань й умінь: диференціює на слух звуки іноземної мови, фонетично правильно оформлює власне мовлення. Ситуативно зумовлено застосовує іншомовні лексичні одиниці. Граматично правильно поєднує слова у словосполучення та нескладні речення. Демонструє базову сформованість умінь сприймати на слух та розуміти зв’язне іноземне мовлення, включаючи пасивний мінімум. Ініціює та активно бере участь у нескладних діалогах з однолітками та дорослими в межах пізнавальних інтересів. Розуміє та свідомо відтворює доступні приклади іншомовних римованих та прозових творів. Навички: розуміє існування багатомовності та полікультурності в сучасному світі. Свідомо сприймає іноземну мову як інструмент отримання нової інформації та контактування. Виявляє здатність застосовувати набуті знання та вміння іншомовного спілкування в нових умовах. Активно включається у комунікативні дії іноземною мовою та правильно використовує невербальні засоби спілкування.	Гурток формує в дітей комунікативні компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями вихованців.
Гурток розвивального читання «Абетка гри»	Розвиток у дітей психологічної готовності до навчання в школі, а саме: уявлень про на­вколишній світ, допитливості,  ініціативності, самостійності, довільності поведінки, твор­чого самовираження.  Ознайомлені з основними одиницями мовлення, вміють правильно користуватися термінами на їх позначення: «речення», «слово», «склад», «звук», «буква»; Виконують на слух звуковий аналіз слів, будують звукові схеми слів із позначок або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний); Знають  букви, як знаки передачі звуків на письмі.	Гурток мотивує дітей оволодіти грамотою як важливою ознакою культурної людини, виховання в дусі української мовної культури

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП (інклюзивне навчання) 5.1. Загальні засади

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 р. №483 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. №530 і від 15 вересня 2021 р. № 957», листа МОН України      № 1/17201-25 від 18.08.2025 року щодо організації дошкільної освіти дітей з ООП, висновків про комплексну психолого – педагогічну оцінку розвитку дитини, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві у закладі буде функціонувати 3 інклюзивні групи.

Корекційно-розвиткова складова реалізується через:

• розробку й виконання індивідуальних програм розвитку (ІПР);
• діяльність команди психолого-педагогічного супроводу;
• системне застосування корекційних програм, рекомендованих або схвалених МОН України.

Психолого-педагогічний супровід включає: діагностику потреб дитини, розробку ІПР, проведення індивідуальних і підгрупових занять, узгодження розкладу з батьками, а також моніторинг досягнень.

5.2. ПРОГРАМИ ТА КОРЕКЦІЙНА СКЛАДОВА, КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ

Спеціаліст	Індивідуальні заняття (тиждень)
вчитель-логопед	14
практичний психолог	9

(кількісні показники визначаються за індивідуальними потребами дітей відповідно до графіка на навчальний рік).

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи:

• розвиток мовлення, когнітивної та емоційно-вольової сфер;
• формування навичок соціальної взаємодії та адаптації;
• підтримка емоційної стійкості й готовності до навчання в початковій школі.

Абзацом четвертим пункту 6 Порядку визначено, що тривалість індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять визначається з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. У зв’язку з цим організовуємо корекційно-розвиткові заняття для дітей з особливими освітніми потребами інклюзивних груп у межах норм: індивідуальні – від 15 до 25 хвилин, групові – від 20 до 30 хвилин з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дітей.

5.3. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Очікуваним результатом реалізації освітньої програми для дитини з ООП є:

-засвоєння компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти;

-розвиток комунікативних і соціальних умінь, мовленнєвих та когнітивних навичок;

-підвищення рівня самостійності, впевненості та адаптації до колективу;

-формування готовності до шкільного навчання.

Моніторинг результатів

Моніторинг проводиться систематично та охоплює:

• рівень засвоєння програмового матеріалу;
• динаміку мовленнєвого та психофізичного розвитку;
• соціальну адаптацію та емоційний стан;
• антропометричні та нервово-психічні показники (для дітей раннього віку).

На кінець навчального року формується модель випускника, що визначає готовність дитини до навчання у початковій школі.

6. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Для забезпечення системності та прозорості контролю якості освітнього процесу у 2025/2026 навчальному році закладом затверджено річний план моніторингових заходів. Він охоплює вивчення стану організації освітнього процесу, дотримання вимог безпеки та оцінювання результативності роботи педагогів.

Моніторинг у закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до: Закону України «Про освіту»; Закону України «Про дошкільну освіту»; Порядку проведення моніторингу якості освіти (постанова КМУ від 09.08.2023 № 901); Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених наказом МОН України від 04.03.2025 № 407.

Інструментарій моніторингу

Для організації та проведення моніторингу використовуються:

• матеріали для оцінювання готовності старших дошкільників до навчання у Новій українській школі (лист МОН від 31.05.2023 № 1/7735-23);
• методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти»;
• оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі.

6.1. КОМПОНЕНТИ, ПОКАЗНИКИ МЕТОДУ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Напрями, показники для оцінювання освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти визначається за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий навчальний рік та анкетування педагогічних працівників, батьків, співбесід з вихованцями щодо якості провадження освітньої діяльності.

Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у дошкільному закладі є: вивчення документів, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності.

А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання). Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності в ЗДО ухвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу.

6.2. ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ «Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей , потреб і можливостей кожного вихованця» в умовах воєнного стану

Мета оцінювання: оцінити, наскільки забезпечується безперервність освіти, підтримка психологічного стану дітей, їхня адаптація до умов війни та досягнення освітніх результатів шляхом індивідуалізації, що враховує особливості, потреби та можливості кожної дитини.

Завдання

1.Вибір (розроблення) освітніх та парціальних програм для організації освітнього процесу з урахуванням академічної автономії.

2. Організація та перебіг освітнього процесу з урахуванням вікових особливостей, здібностей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб, уподобань та запитів.

3. Дотримання вимог мовного законодавства.

 4. Встановлення розпорядку перебування вихованців у закладі освіти та формування мережі груп.

5. Забезпечення права кожної дитини на здобуття дошкільної освіти незалежно від обраної форми здобуття

Методи оцінювання

Опитування: анкетування педагогів щодо освітніх та парціальних програм, які вони будуть використовувати в освітньому процесі, особистісно-орієнтований підхід у розвитку дітей, комбінування, адаптування та інтегрування освітніх і парціальних програм

Співбесіди та фокус-групи: надання (за потребою та можливості) додаткових освітніх платних послуг.

Аналіз документації: ІППР (індивідуальних планів професійного розвитку), атестаційних матеріалів, сертифікатів, , планів методичної роботи, заходів освітнього процесу.

Спостереження: відвідування занять, методичних заходів, оцінка впровадження інноваційних технологій, дотримання визначеного розпорядку.

Динамічність освітнього процесу: зміна видів діяльності, форм та характеру взаємодії педагога з дітьми та між дітьми.

Компетентності вихованців у різних видах діяльності: ігровій, комунікативній, руховій, мистецькій, господарській, пізнавально-дослідницькій, предметно-практичній.

 Надання психолого-педагогІчних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) дітям з особливими освітніми потребами відповідно до ІПР, з урахуванням рекомендацій ІРЦ.

Головними  критеріями оцінювання ефективності дошкільної освіти є показники особистісного зростання дитини. Результати навчальної діяльності педагогів закладу з формування у дітей  компетентностей будуть визначатися шляхом проведення моніторингових досліджень.

 Компоненти моніторингу як засобу систематичної фіксації динаміки розвитку:

• система фіксації динаміки розвитку вихованців;
• система фіксації динаміки професійного розвитку персоналу;
• система фіксації динаміки оцінювання діяльності ЗДО батьками вихованців.
•  

Вік дітей	Форма дослідження	Інструментарій
Від 3 – до 4 років	Педагогічна діагностика, моніторинг	дидактичні ігри та вправи;розвивальні ігрививчення листків здоров’я кожної дитини;анкетування опитування батьків;аналіз мовлення батьків і рідних дитини;міні – заняття з окремими дітьми;спостереження за дітьми(безпосередні, опосередковані)
Від 4 – до 5 років	Педагогічна діагностика, моніторинг	контрольні та підсумкові заняття;міні – заняття з окремими дітьми; спостереження за дітьми(безпосередні, опосередковані);бесіди з дітьми( як допоміжний метод);вивчення продуктів праці дошкільнят(малювання, ліплення, аплікація, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей з різних розділів програми( нульові зрізи у вересні, проміжні зрізи – за потреби у грудні – січні, підсумкові зрізи – у квітні – травні);
Від 5 – до 6 років	Педагогічна діагностика, моніторинг	контрольні та підсумкові заняття; міні – заняття з окремими дітьми; спостереження за дітьми(безпосередні, опосередковані);бесіди з дітьми( як допоміжний метод);вивчення продуктів праці дошкільнят(малювання, ліплення, аплікація, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей з різних розділів програми( нульові зрізи у вересні, проміжні зрізи – за потреби у грудні – січні, підсумкові зрізи – у квітні – травні);

Процедура оцінювання (2025/2026 н.р.)

1. Підготовчий етап (вересень 2025)

– формування робочої групи та розподіл відповідальних;

– затвердження індикаторів/критеріїв згідно з методичними рекомендаціями ВСЯДО-2025;

– підготовка інструментарію: е-анкети, форми самооцінювання, чек-листи, картки оцінювання.

2. Основний етап (жовтень 2025 – квітень 2026)

– проведення опитувань і співбесід;

– аналіз ІППР та перегляд сертифікатів/свідоцтв;

– педагогічна діагностика, моніторинг

3. Заключний етап (травень 2026)

– підготовка аналітичного звіту;

– обговорення результатів на педраді, розробка та ухвалення рекомендацій;

За потреби терміни коригуються наказом керівника з урахуванням безпекової ситуації.

Очікувані результати

– Процеси формування та розвиток компетентностей у дітей з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного вихованця;

– Спрямованість форм освітнього процесу на формування у вихованців суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, милосердя, толерантності, поваги до честі та гідності людини і результатів її праці, здорового способу життя та екологічної поведінки, цінностей постійного пізнання і розвитку;

– Участь дітей у різних видах діяльності; використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

– Комунікацію педагогічного працівника з дітьми;

– Організація освітньої діяльності з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності)

7.МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

У закладі дошкільної освіти систематично здійснюється моніторинг освітніх результатів вихованців, що є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Моніторинг передбачає збір, систематизацію, аналіз та інтерпретацію даних про розвиток дитини з метою удосконалення освітнього процесу та своєчасного коригування індивідуальних освітніх траєкторій.

Мета моніторингу: Забезпечити якісну оцінку компетентностей дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та створити умови для їх всебічного гармонійного розвитку.

Завдання моніторингу

• визначення рівня сформованості компетентностей за всіма освітніми напрямами Базового компонента;
• відстеження динаміки розвитку дитини на початку та наприкінці навчального року;
• аналіз ефективності використання методів, програм і освітніх стратегій;
• виявлення освітніх потреб вихованців і планування індивідуальної підтримки;
• розробка рекомендацій для педагогів, батьків та фахівців команди психолого-педагогічного супроводу.

Організація моніторингу

Моніторингові дослідження проводяться двічі на рік:

• вересень – стартовий (визначення базових рівнів розвитку дітей та освітніх потреб);
• травень – підсумковий (оцінка освітніх результатів та готовності старших дошкільників до навчання у школі).

У разі пропуску дітьми обов’язкових етапів моніторингу (через поважні причини) дослідження проводиться у зручний для них час.

Методи збору інформації

• спостереження за дітьми у різних видах діяльності;
• ігрова та діагностична діяльність (тестові завдання, вправи, дидактичні ігри);
• аналіз продуктів діяльності дітей (малюнки, аплікації, мовленнєві висловлювання, результати конструювання);
• опитування та анкетування батьків щодо особливостей розвитку й поведінки дитини;
• співбесіди з дітьми (у доступній формі);
• медико-педагогічний контроль за станом здоров’я та фізичним розвитком.

Інструментарій

• методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (за ред. Т. Киричук, О. Кулик, Н. Шаповал, 2021);
• інструментарій оцінювання готовності дитини до школи (Т. Піроженко, І. Карабаєва та ін., Інститут психології НАПН України, 2023);
• методичні рекомендації відділу (служби) супроводу якості дошкільної освіти (ВСЯДО-2025).
• Г. Єльникова «Кваліметрична модель оцінювання дошкільників» 

Очікувані результати

– отримання об’єктивних даних про рівень сформованості компетентностей вихованців;

– визначення освітніх досягнень і потреб дітей різних вікових груп;

– виявлення дітей, які потребують додаткової корекційно-розвиткової підтримки;

– використання результатів моніторингу для корекції індивідуальних програм розвитку та вдосконалення методичної роботи з педагогами

– формування аналітичної бази для подальшого планування роботи закладу та розроблення рекомендацій для батьків.

7.1. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ВИПУСКНИКА  ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Категорія	Показники
Психофізіологічний розвиток	має зрілі мозкові структури та функції; характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи; проявляє достатню рухову активність; проявляє умілість рук, практичну вправність; здоровий, не має хронічних захворювань; володіє основними гігієнічними навичками; знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі; володіє основами безпеки життєдіяльності; працездатний, втомлюється лише після чималого навантаження; користується як провідною правою/лівою рукою; не заїкається і не має інших невротичних проявів.
Інтелектуальний розвиток	володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями; уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого; диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну); здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації; усвідомлює основні зв’язки між явищами; має розвинене логічне запам’ятовування – добре запам’ятовує і відтворює; встановлює логічну послідовність подій; відтворює зразок на вимогу; робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності; розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення; диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів; розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє;
Мотиваційний розвиток	хоче йти до школи; вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація; може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого; має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху; свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя; зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками; у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується; має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.
Емоційний розвиток	переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво; сприйнятливий, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутливий до нього; знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу; адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан; утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій; чутливий до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосним стану та настрою інших; оптимістично ставиться до проблем і труднощів, має сформоване почуття гумору; володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб.
Розвиток вольової сфери	свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано; концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається; мобілізує себе на виконання завдання; розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно; звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності; конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі; доводить розпочате до кінця; може відстояти власну точку зору; визнає свої помилки; дотримується своїх обіцянок.
Соціальний розвиток	приймає соціальний статус вихованця, усвідомлює його важливість; відкритий контактам, комунікабельний; прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів; вміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді; узгоджує індивідуальні інтереси з груповими; реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил; намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися; орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію; усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки; володіє більш-менш адекватною самооцінкою; поважає себе та інших; має сформований обрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень.

8. НАСТУПНІСТЬ ЗДО ТА ЗЗСО

Мета: Забезпечення цілісності та узгодженості освітнього процесу між закладом дошкільної освіти та закладами загальної середньої освіти, формування готовності дитини до навчання у школі, підтримка її психофізичного розвитку та безпечної адаптації до нових умов у період воєнного стану.

Завдання:

• узгодити зміст і методи освітнього процесу старшої групи та 1 класу;
• забезпечити психологічну та соціальну готовність дитини до навчання у школі;
• врахувати безпекові аспекти (організація евакуаційних тренувань, ознайомлення дітей з алгоритмами дій під час тривоги);
• підготувати педагогів і батьків до спільної підтримки дитини в умовах воєнних ризиків;
• максимально охопити дітей 5-річного віку дошкільною освітою, створивши безпечні та якісні умови для їх розвитку.

Напрями роботи

Психофізичний розвиток і безпека – підтримка здоров’я та психоемоційного стану дітей, формування навичок самозбереження, ознайомлення з правилами поведінки у кризових ситуаціях.

Формування особистості – розвиток відповідальності, самостійності, вміння діяти у колективі, формування стресостійкості.

Зміст освіти – узгодженість завдань Базового компонента дошкільної освіти з Державним стандартом початкової освіти, інтеграція елементів патріотичного та безпекового виховання.

Методи навчання і виховання – використання ігрових, діяльнісних і дослідницьких методів з поступовим переходом до навчально-організаційних форм НУШ.

Умови реалізації:

• укладання угоди про співпрацю між ЗДО та ЗЗСО з урахуванням заходів безпеки;
• спільні методичні заходи та консультації щодо організації адаптаційного періоду дітей;
• організація зустрічей дошкільників зі школою (екскурсії до класів, інтегровані уроки-знайомства, але з урахуванням безпекової ситуації та наявності укриття);
• проведення тренувальних занять з безпеки (евакуація, укриття, «тривожна валізка») у взаємодії з педагогами ЗЗСО;
• інформаційно-просвітницька робота з батьками щодо підготовки дітей до школи та правил безпечної поведінки.

Очікувані результати:

• безпечний і поступовий перехід дитини від дошкільної до початкової освіти;
• сформована готовність до навчання в школі з урахуванням психофізіологічних особливостей і вимог безпеки;
• узгодженість методів навчання та виховання у ЗДО та ЗЗСО;
• зниження тривожності у дітей і батьків завдяки системній адаптаційній роботі;
• створення позитивного образу школи як безпечного та цікавого простору.

9. ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ ЗДО

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» , партнерська взаємодія педагогів та батьків (законних представників дітей) є одним із ключових принципів організації освітнього процесу. Співпраця спрямована на забезпечення єдності сімейного і суспільного виховання, формування безпечного освітнього середовища та підтримку всебічного розвитку дитини в умовах воєнного стану.

Основні напрями взаємодії:

• надання психолого-педагогічної допомоги батькам щодо вікових та психофізіологічних особливостей дітей;
• консультування з питань соціалізації, підготовки до школи, організації ігрової та оздоровчої діяльності;
• профілактика відхилень у розвитку, запобігання сімейному насильству, формування навичок безпечної поведінки під час повітряних тривог чи перебування у захисних спорудах;
• забезпечення належних протиепідеміологічних умов і дотримання правил гігієни.

Форми роботи з батьками:

• індивідуальні та групові консультації (очні й дистанційні);
• заочне консультування через сайт ЗДО, електронну пошту, батьківські групи у Viber, Telegram, Messenger, Zoom, Google Meet;
• створення консультативного центру «Сім’я» для сімей, чиї діти не відвідують ЗДО, але проживають на його території обслуговування;
• соціально-педагогічний патронат сімей із метою поширення педагогічних і медико-психологічних знань;
• психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризових ситуаціях (евакуація, сховище, перебування у стресових умовах).

Пріоритетні завдання партнерської взаємодії:

1. Забезпечення доступності дошкільної освіти через сучасні освітні платформи та використання дистанційних сервісів.
2. Надання підтримки родинам, які тимчасово перебувають за кордоном, у залученні дітей до освітнього процесу.
3. Формування психологічної й педагогічної компетентності батьків через індивідуальні та групові зустрічі, консультації з фахівцями.
4. Налагодження системного зворотного зв’язку через анкетування, онлайн-опитування, тематичні зустрічі.
5. Залучення батьків до співпраці у створенні безпечних і комфортних умов перебування дітей у закладі.
6. Поглиблення відчуття відповідальності батьків за розвиток і безпеку дитини, формування атмосфери партнерства і взаємоповаги між родиною та педагогами.

10. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Показники реалізації освітньої програми відображають ключові індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників, необхідні для забезпечення якісної дошкільної освіти в умовах воєнного стану.

Показник	Зміст	Очікувані індикатори реалізації
Професійно-педагогічна компетентність	Знання сучасних підходів дошкільної педагогіки, психології, інноваційних методик; здатність створювати безпечне освітньо-розвивальне середовище; педагогічна рефлексія та дотримання етики	Підвищення рівня професійної майстерності; ефективне використання новітніх методик; позитивні результати внутрішнього моніторингу якості освіти
Соціально-громадянська компетентність	Усвідомлення прав і свобод людини; формування навичок співпраці; здатність до попередження конфліктів та розвитку культури діалогу	Підтримка безпечного середовища; активна громадянська позиція педагогів; формування у дітей цінностей демократії, співпраці та взаємоповаги.
Загальнокультурна компетентність	Усвідомлення власної національної ідентичності; повага до культурного різноманіття; формування патріотизму	Участь у культурно-просвітницьких проєктах; впровадження заходів з національно-патріотичного виховання; позитивне ставлення дітей до українських традицій.
Мовно-комунікативна компетентність	Володіння державною мовою; уміння організовувати ефективне спілкування; розвиток мовленнєвої культури дітей	Використання педагогами сучасних комунікативних практик; підвищення рівня мовленнєвої компетентності вихованців; застосування інтерактивних методів.
Психологічно-фасилітативна компетентність	Підтримка психоемоційного стану дітей; розвиток індивідуальних здібностей; формування здоров’язбережувальних навичок.	Створення умов для емоційного благополуччя; використання арт- і казкотерапії, ігор; підвищення рівня готовності дітей до адаптації у кризових умовах.
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння працювати з цифровими ресурсами; впровадження дистанційних та змішаних форм навчання; дотримання принципів цифрової безпеки	Використання електронних платформ; створення цифрових портфоліо педагогів; зростання рівня цифрової грамотності колективу та дітей (через ігрові форми)

Виконання освітньої програми дасть змогу:
ü удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;
ü забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до
навчальної діяльності та саморозвитку;
ü забезпечити компетентнісний підхід до освітньо -виховного процесу;

• забезпечити збереження психічного здоров’я дітей;

ü задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;
ü упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і
комунікаційних технологій.

Результати навчання освітнім напрямом «Особистість дитини»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Усвідомлює власну індивідуальність і належність до спільноти	-описує себе як особистість, розповідає про свої якості, почуття та інтереси; -називає своє ім’я, прізвище, вік, стать, місце проживання (адресу) та навчання; -усвідомлює належність до родини, групи, спільноти та власні ролі у взаємодії з іншими; -усвідомлює свої сильні сторони та зони розвитку; -розуміє власні потреби та знаходить способи їх задоволення; -розуміє значення та ознаки особистого простору та простору кожної людини.
Розуміє та регулює власні емоції	розпізнає та називає власні емоції й емоційні стани інших за зовнішніми проявами (міміка, жести, інтонація, поза);аналізує емоційні реакції на життєві ситуації, усвідомлює причини проявів емоцій;застосовує прості техніки регуляції власного емоційного стану самостійно або за допомогою дорослого;висловлює власні почуття, потреби та враження вербальними та невербальними засобами, тактовно реагує на почуття інших; невербальними засобами, тактовно реагує на почуття інших;виявляє емпатію;знає, що кожна людина може відчувати різні емоції, і це природно.
Регулює поведінку та діє цілеспрямовано	розуміє різницю між бажаннями, можливостями та діями («хочу», «можу», «буду»);виявляє самостійність і здатність до самообслугову- вання;виявляє ініціативу у виборі діяльності, пропонує ідеї;оцінює власні вчинки, виявляє та виправляє помилки;планує та впорядковує власні дії відповідно до розпорядку дня і часу доби;робить вибір і приймає рішення з урахуванням наслідків;адаптує поведінку до нових або змінених умов;докладає зусиль для подолання труднощів і досягнення мети.
Піклується про власне психічне благополуччя	розпізнає стан спокою, напруги, втоми, радості; обирає дії, які допомагають заспокоїтися чи відновити гарний настрій (відпочинок, гра, спілкування, творчість);знає, до кого можна звернутися по підтримку у разі страху, образи чи тривоги;висловлює потребу у відпочинку або допомозі.
Виконує основні рухові дії	володіє основними видами рухів (ходьба, біг, стрибки, лазіння, метання, пересування з предметами тощо);розпізнає та безпечно користується спортивними предметами й знаряддями у грі та побуті;зберігає рівновагу під час рухів і змін їх напрямку, узгоджує рухи рук, ніг і тулуба;виконує вправи з предметами (з м’ячем, скакалкою, обручем тощо), узгоджуючи їх із діями інших;підтримує правильну поставу та рухається впевнено, ритмічно;виконує вправи на силу, спритність, гнучкість і витривалість у безпечний спосіб самостійно або повторює за дорослими;систематично займається фізичною культурою.
Бере участь у спільній руховій активності.	розуміє значення рухової активності для свого розвитку та здоров’я;поєднує дрібні та великі рухи (біг, стрибки, обертання, танцювальні елементи тощо) у грі, танці та інших рухливих активностях;регулює свої рухи, оцінює свої можливості, адаптує темп, силу, напрямок відповідно до завдання чи ігрової ситуації;виконує різні ролі у рухливих іграх, має навички командної взаємодії;координує власні рухи з рухами інших дітей у групі;знає та дотримується правил під час рухливих ігор та ігор спортивного характеру.
Виконує точні рухи руками та пальцями, узгоджує дії обох рук	виконує вправи пальцями, кистями рук на гнучкість, швидкість, координацію за прикладом чи інструкцією дорослого;виконує точні маніпуляції з дрібними предметами (нанизує, застібає, плете, сортує, користується пінцетом тощо);узгоджує рухи обох рук, діє ритмічно й послідовно;координує рухи рук і очей під час малювання, конструювання, ігор;користується інструментами (олівець, ножиці, пензлик, конструктор, бізіборд тощо) безпечно й за призначенням;контролює силу натиску та точність рухів, виконує завдання уважно й доводить до кінця;складає ціле з частин (пазли, мозаїка, моделі, аплікації, ліплення).
Виконує графічні дії та вправи, що готують руку до письма	малює різні види ліній, орнаменти, узори тощо за зразком або власним задумом;розфарбовує, штрихує в межах контурів, рівномірно натискає на інструмент;малює на різних поверхнях, адаптуючи силу натиску до матеріалу.

Результати навчання освітнім напрямом «Мовлення дитини»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Сприймає усну інформацію рідною мовою	ідентифікує рідну мову серед інших мов;виконує кілька послідовних дій відповідно до інструкції;уточнює незрозуміле, ставить запитання і відповідає на запитання щодо почутого;переказує фактичний зміст почутого;розрізняє мовні і немовні звуки;розпізнає поняття звук, слово, речення;розпізнає голосні і приголосні звуки в словах, визначає місце звука у слові (перший і останній звук у словах); інтонаційно виділяє потрібний звук / склад у слові;порівнює подібні та відмінні за звучанням слова, використовує їх для вдосконалення мовлення (фонетика).
Сприймає письмову інформацію, передану літерами, знаками, символами, ілюстраціями	обирає книгу для читання з дорослим, пояснює свій вибір кількома словами;розуміє зміст твору (за назвою, обкладинкою, ілюстраціями), може переказати послідовність подій і пояснити, чому вони відбуваються;бере участь в обговоренні змісту, ідеї, характерів та вчинків героїв твору, відповідає на запитання дорослого;переказує зміст почутого твору із дотриманням логічної послідовності;створює малюнки або добирає ілюстрації до змісту твору;знає і називає декілька літературних творів та героїв, вирізняє з переліку улюблені твори та героїв;дбайливо ставиться до книг;розпізнає та пояснює значення піктограм, символів, знаків, які найчастіше трапляються у довкіллі;розпізнає окремі літери або короткі слова, які найчастіше трапляються у довкіллі.
усно взаємодіє та продукує інформацію рідною мовою	доцільно добирає слова відповідно до ситуації мовлення;свідомо намагається говорити виразно і правильно;ініціює / підтримує розмову в різних ситуаціях спілкування;знає та дотримується норм культури мовлення (звернення, привітання, прохання, вибачення, подяка тощо);розуміє і пояснює значення образних слів (порівняння, епітети), доцільно їх використовує;відтворює короткі літературні форми (прислів’я, приказки, потішки, загадки, скоромовки);самостійно розповідає знайомі казки;пов’язує події літературного твору з власним досвідом;складає розповіді про події власного життя, за змістом картини, художнього твору, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності;експериментує з сюжетом знайомих історій, вигадує нові репліки персонажів, кінцівку історій тощо;експериментує з римами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення;користується пояснювальним мовленням (пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу);розмірковує про предмети, явища, події, друзів; робить елементарні узагальнення, висновки; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів.
Проявляє елементарну письмову активність	виявляє інтерес до писемного слова;знає, що буква позначає звук, розуміє, що слова можна записати буквами;копіює друковані літери, прості символи, слова;розпізнає літери власного імені, записує його.

Результати навчання освітнім напрямом «Дитина в соціумі»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Взаємодіє конструктивно	слухає, чує інших і висловлює власну думку спокійно, з повагою до права на власну думку інших;знає основні права дитини та поважає права інших;взаємодіє з дорослими та дітьми різного віку на засадах поваги, доброзичливості, вміє домовлятися про спільні дії і приймати спільні рішення;дотримується встановлених правил, пояснює їх значення для безпечного й комфортногодотримується мовленнєвого етикету, вживає слова ввічливості, подяки, вибачення, звертання, підтримки;розрізняє ситуації співпраці та конфлікту, визначає причини непорозумінь і пропонує мирні способи їх розв’язання самостійно або за допомогою дорослого;виражає власні емоції, зважаючи на емоційний стан та почуття інших;розпізнає прояви тиску, образи, приниження у грі, навчанні, спілкуванні, протидіє їм самостійно або за допомогою дорослого;помічає потреби інших, вміє за можливості прийти на допомогу;визначає власні кордони, може сказати «ні» у ситуації, що викликає страх, дискомфорт чи небезпеку, і звертається по допомогу до «надійного дорослого».
Діє відповідально та доброчесно у спільній діяльності	знає та виконує власні обов’язки та зобов’язання у спільній діяльності, дотримується домовленостей; дотримується елементарних правил академічної доброчесності: ідентифікує власні напрацювання, не привласнює чужих результатів, чесно визначає вклад кожного у спільну справу;дбайливо ставиться до майна у довколишньому середовищі, розрізняє поняття «своє», «чуже», «спільне»;пропонує ідеї для діяльності, спрямованої на допомогу іншим або покращення життя спільноти;бере участь у спільних діях і подіях, спрямованих на добробут і згуртованість громади;радіє власним і спільним досягненням, підтримує успіхи інших.
Усвідомлює належність до українського суспільства, шанує культуру й цінності України	усвідомлює себе частиною українського суспільства, демонструє шанобливе ставлення до культури та довкілля України, на рівні можливостей віку поділяє демократичні цінності;знає та розповідає про державні символи України, розуміє їх значення як вияв національної єдності й незалежності;виявляє інтерес до української культури у її різноманітних проявах — мові, мистецтві, традиціях, народних і сучасних святах, символах; знає, що в Україні живуть люди різних національностей, мов і релігій, демонструє толерантність до їхніх культурних особливостей, переконань та вірувань;обізнана з видатними місцями, подіями, постатями своєї громади й країни, відчуває гордість за досягнення народу України;розуміє, що любов і повага до країни виявляються у добрих справах, турботі про людей і довкілля; демонструє готовність брати участь у справах громади, зберігати та примножувати культурні надбання України.
Розуміє значення праці та ресурсів у житті людини й суспільства	має елементарні уявлення про працю як основу добробуту сім’ї, громади та країни; називає різні професії, розповідає про працю дорослих, виявляє інтерес і повагу до професійної діяльності;усвідомлює, що результати праці людей створюють комфорт і зручності у повсякденному житті;дбайливо ставиться до речей і виробів, розуміючи, що вони є результатом чиєїсь праці;має початкові уявлення про гроші як засіб обміну результатів праці, розуміє, що гроші отримують за виконану роботу та витрачають для задоволення необхідних потреб;за допомогою дорослого робить дрібні покупки, розуміє, що не всі покупки можна здійснити;виявляє ощадливе ставлення до ресурсів, усвідомлює їх цінність і необхідність дбайливого використання.

Результати навчання освітнім напрямом «Дитина в сенсорно- пізнавальному просторі»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Виконує елементарні операції з числами та множинами	лічить кількісним і порядковим рахунком до десяти включно;порівнює кількість у множинах і числа та коректно вживає мовні форми для результату порівняння («більше / менше / дорівнює», «стільки ж», «жоден / багато»);позначає множину числом;називає склад числа з двох менших чисел у межах десяти;визначає зв’язки між сусідніми числами;знає та використовує математичні знаки «+», «–», «=», розв’язує найпростіші завдання на додавання та віднімання;виконує операції збільшення, зменшення, порівняння та пояснює свої дії відповідно до мети;перевіряє правильність підрахунку і виправляє помилки, у разі їх наявності;зіставляє прогнозований результат із фактичним.
Здійснює логічні операції, розуміє та використовує величини для опису, порівняння й вимірювання об’єктів і явищ	вимірює довжину, ширину, висоту, масу та об’єм рідких, твердих і сипучих речовин різними способами;будує ряд з п’яти – десяти предметів за зразком або правилом;аналізує завдання, події, знайомі історії, життєві ситуації тощо;виявляє закономірності в ряду чисел, предметів, інших об’єктів;порівнює, групує і класифікує предмети, явища, інші об’єкти за однією чи кількома ознаками, за окремими параметрами величин, вживає мовні форми для результату порівняння (довший / коротший, вужчий / ширший, легший / важчий, холодніший / тепліший тощо).
Орієнтується у просторі	розпізнає й описує просторове розміщення об’єктів і людей відносно себе, інших об’єктів та один одного (праворуч, ліворуч, попереду, позаду, вгорі, внизу, між тощо);використовує умовні позначення для опису розташування об’єктів (стрілки, схеми, маршрути);орієнтується на папері;орієнтується у знайомому середовищі, визначає напрямки руху, рухається у заданому напрямку.
Оперує геометричними фігурами	розпізнає та називає плоскі та об’ємні геометричні фігури;визначає форму предмета, послуговуючись назвами геометричних фігур;порівнює геометричні фігури за формою, розміром, кількістю сторін або вершин;конструює об’єкти з геометричних фігур;складає геометричну фігуру з частин і ділить її на частини, розуміє співвідношення частини й цілого.

Результати навчання  освітнього напряму «Дитина в природному довкіллі»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Має уявлення про світ природи та взаємозв’язки у ньому	розпізнає й називає об’єкти живої та неживої природи, описує їхні ознаки, виділяє спільне та відмінне, групує за різними ознаками;має уявлення про умови, необхідні для життя рослин і тварин;розуміє значення Сонця, повітря, води, ґрунту, лісів та інших природних ресурсів для життя на Землі;розуміє, що все в природі взаємопов’язано між собою та пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки;має початкові уявлення про Землю як планету Сонячної системи;має уявлення про час і його плинність, розпізнає частини доби, дні тижня, пори року, розуміє їх послідовність;помічає циклічність подій у природі та власному житті (день змінює ніч, тиждень має сім днів, свята відбуваються щороку тощо);співвідносить часові періоди з подіями у власному житті (ранок – сніданок, день – прогулянка, вечір – відпочинок тощо).
Досліджує природні явища та об’єкти	самостійно або з допомогою дорослого спостерігає природні об’єкти, явища природи й видимі об’єкти Космосу, фіксує зміни у стані природи;виявляє інтерес до природи, ставить запитання й разом з дорослими шукає відповіді;висуває прості припущення щодо результатів спостере- жень або дослідів;досліджує об’єкти і явища природи за допомогою органів чуття;проводить елементарні експерименти з матеріалами та інструментами під наглядом дорослого;зображує об’єкти природи та довколишнього світу на основі спостережень;дотримується правил безпеки під час спостережень і дослідів;розуміє, що дослідження можуть давати різні результати, сприймає помилки як частину пізнання; взаємодіє з іншими у пошуково-дослідницькій діяльності, виявляє ініціативу та цікавість до відкриттів.
Діє дбайливо та відповідально щодо природи і довкілля	розуміє, що природа потребує турботи людини, пояснює, як дії людини можуть покращувати або шкодити довкіллю;наводить приклади позитивного і негативного впливу людини на природу;усвідомлює, що природні ресурси (вода, повітря, ґрунт, рослини, тварини, енергія тощо) є обмеженими, тому їх треба берегти;дотримується правил екологічно доцільної поведінки: ощадливо використовує воду, тепло, папір, інші ресурси, сортує сміття тощо;бере участь у природоохоронних або соціальних ініціативах (прибирання, догляд за рослинами, виготовлення годівничок тощо);виявляє бажання допомагати живим істотам і покращувати стан довкілля;називає правила безпечної та дбайливої поведінки під час взаємодії з рослинами й тваринами у природному та домашньому середовищі, дотримується цих правил за допомогою дорослого.

Результати навчання за освітнім напрямом «Гра дитини»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Здатний до вільної, емоціно насиченої, спонтанної активності	розвинуті творчі здібності, самостійність, ініціативність, організованість в ігровій діяльності та сформований стійкий інтерес до пізнання довкілля і реалізаціїсебе в ньому;задоволений від ігрових уподобань має дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами, спонукає до обміну думками; оцінює себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень
Застосовує наявні та освоює нові знання та особистісний розвиток шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі	має уявлення про різні види ігрової діяльності, види та назви ігор, у які можна пограти; знає дії у творчих іграх та в іграх з правилами; вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри; обирає безпечне місце та атрибути для гри; знає зміст сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх; демонструє сформованість рольових способів поведінки; свідомо використовує норми та етикет спілкування в іграх; розуміє, як використовувати предметно-ігрове середовище для гри; знає ігри та іграшки в садочку та вдома, використовує їх у самостійних іграх; втілює свої життєві враження; встановлює причини та наслідки вдалої та невдалої гри; усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності.

Результати навчання за освітнім напрямом «Дитина у світі культури»

Групи результатів навчання	Результати навчання
Сприймає естетику довкілля	бачить прояви краси у природі, предметному та соціальному довкіллі і реагує на неї;підтримує естетичні прояви у повсякденному житті та проявляє відповідно до віку власний естетичний смак.
Розпізнає види мистецтва та виявляє ставлення до творів мистецтва	розрізняє різні види мистецтва та називає їх основні ознаки;демонструє елементарну культуру глядача, слухача, читача під час мистецьких та інших культурних заходів та поводженні з книгою;висловлює власні почуття, враження й уподобання щодо мистецьких творів;сприймає твори мистецтва, описує на елементарному рівні їхній зміст, настрій, кольори, звуки, рухи тощо;має уявлення, що мистецтво допомагає передавати почуття, думки та досвід митця.
Проявляє самовираження у мистецькій діяльності	долучається до різних видів мистецької діяльності: художньо-продуктивної, музичної, театралізованої;експериментує з матеріалами, використовує різні інструменти, техніки та способи отримання результату у мистецькій діяльності;використовує різні художні засоби (лінії, форми, кольори, звуки, слова, міміку, жести, рухи тощо) для створення образів самостійно або у взаємодії з іншими дітьми чи дорослими;розуміє призначення та доцільно використовує інструменти й атрибути для мистецької діяльності;виявляє вподобання до певного виду мистецької діяльності та отримує задоволення від неї;відтворює у власній мистецькій діяльності зміст літературних творів;відображає дійсність та передає власні враження, почуття і настрій у мистецькій діяльності;застосовує навички елементарної мистецької рефлексії власної мистецької діяльності;використовує досвід, набутий в мистецькій діяльності, для естетичного облаштування простору.